Український SAT-TV форум
Головна категорія => Українські телевізійні канали => Тема розпочата: vic від 09:14:46, 10 Липня 2007
-
Нацрада відклала розгляд питання про надання ліцензії Міжнародному «Слов’янському каналу»
а засіданні 5 липня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення відклала розгляд питання про надання ліцензії на супутникове мовлення ТОВ «Міжнародний «Слов’янський канал».
Мотивували це рішення невідповідністю статуту, наданого засновниками ТОВ, українському законодавству у сфері медіа. Зокрема, пан Шишов, який є засновником каналу, не є громадянином України. Нацрада повернеться до розгляду цього питання після того, як «Слов’янський канал» доопрацює та повторно подасть документи.
Присутня на засіданні Валерія Шишова (Іваненко), голова ради директорів «Слов’янського каналу» та його співзасновник (проект було розпочато ще 10 років тому), зазначила, що цей канал «может стать прорывом в области телебачення. «Есть масса каналов, но нет одного, который объединял бы всех славян. Мы знаем о том, что происходит в Америке и Европе, но практически ничего не знаем друг о друге», - зазначила пані Валерія. За її словами, канал мовитиме у 12 країнах і використовуватиме 4 звукові доріжки – українську, російську, англійську та мовою оригіналу. «Слов’янський канал» уже налагодив ділові відносини з Польщею та країнами колишньої Югославії.
Ольга Ліцкевич
«1+1 International» придбав права на показ «Світського життя» Каті Осадчої
Канал «1+1 International», що транслюється в США, Канаді та Ізраїлі, придбав права на показ програми Першого Національного «Світське життя». Про це «ТК» розповів продюсер програми Андрій Ногін. Програма вийде в ефір міжнародної версії «1+1» вже 7 липня.
«За словами генпродюсера «1+1 International» Анатолія Єреми, вони збираються демонструвати найкращі продукти виробництва різних українських телеканалів – Нового каналу, М1, а в цьому випадку – Першого каналу і нашої продюсерської компанії. Тому нам зробили пропозицію щодо ретрансляції програми з затримкою в один тиждень, яка нас влаштувала», - сказав пан Ногін.
На СТБ з’явиться нова програма про тварин – «Вусолапохвіст»
У новому сезоні в ефірі телеканалу СТБ з’явиться нова програма про тварин під назвою «Вусолапохвіст». Як розповіла «Телекритиці» керівник проекту Юлія Єсакова, автори ставлять перед собою мету – дарувати людям гарний настрій та викликати посмішку.
Програма складатиметься з декількох тематичних рубрик. Наприклад, для однієї з них – «Гібриди» – глядачі надсилатимуть фотокартки із зображенням самих себе разом зі своїми домашніми тваринами. За допомогою програми обробки зображень обличчя хазяїна плавно перетікає в мордочку його улюбленця. Таким чином підтверджується приказка, що тварини подібні до своїх хазяїв. «Ми вже зробили сюжет із жінкою та її собакою коллі. Їхню подібність видно навіть неозброєним оком, а після комп’ютерної обробки – це взагалі дещо!» – сміється Юлія.
Ще одна рубрика називається «Сенсація». В ній подаватимуться факти з царини «очевидне-неймовірне»: «Наприклад, ми заявляємо, що вченим вдалося схрестити сокола та собаку. І показуємо, як виглядає це дивне створіння – соколака».
Також планується рубрика «Тварини зірок». Її учасниками будуть відомі в країні люди та їхні домашні улюбленці. Про кумедні випадки зі своїми вусатими та хвостатими друзями вже погодилися розповісти Ольга Сумська, Володимир Горянський, Павло Зібров та інші.
Але основу програми складатимуть кумедні сюжети про тварин, які на адресу телепрограми надсилатимуть глядачі. Героями цих сюжетів можуть бути як домашні тварини, так і дикі. Головне – щоб кумедний сюжет було знято на домашню відеокамеру. Особливих вимог ані до хронометражу сюжетів, ані до того, які саме тварини мають бути героями цих сюжетів, автори не ставлять. Чи то буде хом’ячок, чи гепард, – аби це було цікаво та весело.
«Ми не будемо “різати” авторське відео, якщо воно справді цікаве. Сюжети мають викликати якщо не гомеричний сміх, так принаймні посмішку, – пояснила Юлія Єсакова. – Надсилати запис можна практично на будь-яких носіях: VHS, CD, DVD, DVCPRO».
Крім того, автори сюжетів, що увійдуть до програми, отримають гонорар 100 гривень: «Ми вже запустили в ротацію проморолик нашої програми, в основі якого лежить слоган: “Вперше в Україні тварини заробляють гроші для своїх хазяїв”. Наприкінці сезону ми сподіваємося відзняти підсумкову програму, до якої увійдуть найкращі сюжети».
Зараз над тим, щоби програма була цікавою та сподобалася глядачам, працює ціла команда. Автор ідеї «Вусолапохвіст» – колишній музичний редактор телеканалу СТБ Олег Пилипенко. «Він запропонував зробити таку програму, і буквально заразив цією ідеєю всіх, – розповіла Юлія Єсакова. – Олег – не тільки гарний креативщик, але й талановитий сценарист. Він автор більшості коментарів до сюжетів та реплік ведучого в студії. Його гумор легкий і зрозумілий всім».
Ведучим програми буде актор Олександр Ярема. Автори зупинилися саме на ньому, бо Олександр по життю дуже світла, позитивна людина. Здається, він просто створений для того, щоби піднімати настрій людям. Ця риса вкрай необхідна для ведучого програми, що орієнтована й на дітей, і на їхніх батьків.
Перший випуск програми «Вусолапохвіст» з’явиться в ефірі телеканалу СТБ восени. Планується, що програма виходитиме в ефір у вихідний день – в суботу чи у неділю вранці. Хронометраж – 26 хвилин.
Ольга Ліцкевич
ТОНІС отримав ексклюзивні права на трансляцію екологічного шоу Live Earth
7 липня ТОНІС протягом 22 годин у прямому ефірі транслюватиме світове шоу Live Earth («Жива Земля»; організатор – американська компанія SOS), присвячене приверненню уваги людства до зміни клімату. У ньому візьмуть участь такі відомі виконавці, як Мадонна, Шакіра, Bon Jovi, Red Hot Chilli Peppers, Black Eyed Peas і Linkin Park. Концертні майданчики встановлені в Нью Йорку, Лондоні, Сиднеї, Гамбурзі, Токіо, Шанхаї та інших містах.
Канал отримав виключне право на трансляцію цього шоу в Україні. Воно йтиме з 10 ранку 7 липня до 8 ранку 8 липня. О 20.30 7 липня на ТОНІСі пройде гостьова студія за участю українських експертів у галузі екології.
Нагадаємо, інвестор холдингу «МедіаДім», до якого входить телеканал ТОНІС, – голова Партії зелених України Володимир Костерін. Днями «МедіаДім» домовився про співпрацю в галузі екології з Програмою розвитку ООН.
5 липня ТРК «Київ» випередив ТОНІС, «Україну» і 5 канал за 18+ у столиці
За даними компанії GFK Ukraine, 5 липня ТРК «Київ» посів сьому позицію в рейтингу телеканалів у Києві, випередивши ТОНІС, «Україну» та 5 канал, і став безпосередньо за Новим каналом та НТН. Середньодобовий показник частки за аудиторією 18+ у столиці становив 3,68%.
Прес-служба каналу повідомляє, що таких результатів «Київ» досягнув переважно завдяки інформаційно-пізнавальним програмам та новинам. Так, показник інформаційної програми «СТН» становив 4,66%. Серія пізнавальних програм «Життя тварин» мала частку 12,3%, а показник міжпрограмного продукту «Енциклопедія великих» сягнув 10,57%. Художні фільми, орієнтовані на старше покоління, також мали високі показники: «Винищувачі» - 15,49%, «Довга дорога в дюнах» - 7,9%.
Інформуючи про добрі показники каналу, прес-служба ТРК «Київ» цитує виконувача обов’язків директора каналу Дмитра Джангірова, який вважає їх свідченням того, що заява Олександра Бригинця про свідоме «вбивання» рейтингів каналу новим керівництвом є хибною.
15 серпня ICTV розпочне кастинг учасників проекту «Останній комік»
15 серпня телеканал ICTV розпочинає всеукраїнський кастинг учасників на проект «Останній комік», а вихід програми в ефір заплановано на початок жовтня 2007 року, повідомляє «МедіаБізнес». Програма буде виходити раз на тиждень по вихідних і розрахована на 12-13 серій. Фінал шоу буде показано напередодні Нового року.
«Останній комік» – це українська версія проекту Last Comic Standing американського каналу NBC Universal Television Studio. Наразі ICTV готує всеукраїнський кастинг, який буде проходити в 6 найбільших містах: Львів, Донецьк, Дніпропетровськ, Харків, Одеса та Київ. До складу журі ввійдуть телеведуча Маша Єфросініна, «довгоносик» Віктор Андрієнко, шоумени Андрій Задорожний і Сергій Сивохо, актори комік-трупи «Маски» Георгій Делієв та Борис Барський. У кожному місті журі відбере по 10 гумористів. Переможець шоу підпише ексклюзивну угоду з ICTV, та в ролі головного призу отримає можливість створити на телеканалі власне гумористичне шоу. Обсяг витрат ICTV на запуск нового проекту не повідомляється.
«Поверхность-ТВ» збирається запустити в Україні два канали high definition
Група компаній «Поверхность-ТВ» має намір запустити в Україні два канали у форматі високої чаткості (high definition television, HDTV) – спортивний та кіноканал. Про це повідомила в інтерв’ю «Телекритиці» генеральний директор ТОВ «Поверхность-спорт-ТВ» Марія Лисенко.
«Рынок готов: продано достаточно много телевизоров, которые поддерживают это разрешение, а телевизионного предложения по high definition у нас нет. В России, кстати, есть, но оно достаточно дорогое. Поскольку довольно много спортивных соревнований транслируются в high definition, и смотрится это просто по-сумасшедшему – увидев раз, продолжать смотреть в стандартном разрешении просто обидно. Поэтому мы планируем два канала high definition: один – по спорту и другой – по кино. Мы, конечно, не завтра будем подавать заявку на лицензию, но это планы на ближайшее время», - скала пані Лисенко.
-
11 червня на каналі «1+1» у програмі Юрія Макарова та Анатолія Єреми «Документ» відбудеться прем’єра десятисерійного фільму Вадима Кастеллі «НАТО: свій чи чужий?». Протягом кількох місяців знімальна група з шести чоловік подорожувала країнами Європи, щоб віднайти відповідь на це та багато інших питань.
Далі - тут: http://telekritika.kiev.ua/articles/...telli_int2007/
-
VIC на 1+1 цей проект йде майже 2 тижні, але дуже пізно показують, таку передачу треба раніше показувати, адже народ просто не досиджує до неї
-
З 5 серпня «Караоке на майдані» виходитиме на іншому каналі
Остання програма «Караоке на Майдані» вийде на «Інтері» 29 липня, а з 5 серпня буде виходити на іншому каналі. На якому саме, Ігор Кондратюк розповість на прес-конференції, яка відбудеться 30 липня.
«Коли люди відмовляються, це означає, що в нас немає спільних поглядів. У них повне нерозуміння моїх програм, того, які вони є за форматом, для чого вони виробляються, хто їх дивиться. Вони просто проявили невігластво з професійної точки зору», – прокоментував Ігор Кондратюк перемовини з топ-менеджментом телеканалу «Інтер». «ТК» вже повідомляла, що після розмови з Ганною Безлюдною та Сергієм Созановським Ігор Кондратюк прийняв рішення розірвати стосунки з каналом.
Продюсер «Караоке на Майдані» та «Шансу» повідомив, що умови, запропоновані іншими каналами, набагато кращі від тих, які були на «Інтері».
Олександр Остапа
«Караоке на майдані» не пустили в ефір
15 липня замість 447 випуску програми «Караоке на майдані» (з Дніпропетровська) канал «Інтер» повторив попередній – 446-й (з Харкова). Це трапилось уперше за вісім з половиною років існування проекту. Попередні 446 програм виходили без перерви.
Натяки на існування конфлікту між старожилом «Інтера» Ігорем Кондратюком та керівництвом каналу з’явились у пресі ще у червні. Тоді в інтерв’ю журналу «Главред» Ігор заявив, що канал повинен визначитись, чи потрібні йому проекти в теперішньому вигляді, й не втручатись у творчий процес: «Якщо не влаштовують наші рейтингові показники, то так і кажіть, що річ у них, а не у форматі. Але наша програма (я маю на увазі «Караоке») має найбільшу частку в країні вже дев’ятий рік поспіль! Періодично бувають сплески інших проектів, як «Танці з зірками», але наш – стабільний. Його частка в середньому – понад тридцять відсотків. «Плюси» ж не втручались у зйомки «Кадетів»! Купили, та й годі. У мене такий самий серіал – незабаром з’явиться сто тридцять дев’ята «серія» «Шансу». Я вважаю, що поки що ми тримаємо марку».
Побачивши в ефірі замість нового випуску «Караоке» повтор, «Телекритика» звернулась по коментарі до Ігоря Кондратюка.
«Навіть коли я був хворий, програми ніколи не виходили у повторі. Чому так відбулося – я не знаю. Оскільки я де-юре і де-факто є автором програми, то можна стверджувати, що телеканал «Інтер» та його керівництво, оминаючи законодавство, плює на авторське право. Поки я живий і здоровий, такі речі не можуть повторюватися, тим більше що жодних об’єктивних підстав для них не існує. Таким демаршем керівництво фактично витискує мене з каналу. Я не знаю, хто за це відповідальний – Безлюдна, Созановський чи хтось інший. Мені з ними безглуздо говорити, тому що я не давав згоду повторювати програму, більше того – мене ніхто про це не запитав!» – каже телепродюсер.
– Ігоре, чи був випуск відзнятий і змонтований?
– Так, і касета була відвезена на «Інтер». Це була друга програма літнього туру «Караоке» містами України.
– Ви виключаєте, що це може бути виробничою помилкою?
– Жоден із попередніх генеральних продюсерів каналу таких помилок не припускався! І якщо це помилка – то чому досі ніхто мені не подзвонив і не вибачився?
– А кого саме ви підозрюєте?
– Я підозрюю керівництво телеканалу «Інтер», яке розуміє, що я з ними не буду гратися в ігри, які називаються «втручання у творчість» (вони це назвали «редакторський контроль»). Є авторські програми, які я виробляю. Якщо ви хочете їх купувати, то купуйте. Якщо не хочете – придумайте свої і редагуйте досхочу.
– А до цього як складалися ваші стосунки?
– Ми досі не підписали договору про трансляцію «Караоке», і з першого липня програми виходять без договору. Програми просто йдуть в ефір, і зі мною навіть не хочуть розмовляти. Тому що зі мною розмовляти складно, бо я згоден грати лише на тих умовах, на яких я грав із усіма іншими менеджерами: я вам касети, ви мені гроші.
– А вони чого хочуть?
– Спитайте у них. Навряд чи на це запитання є логічна відповідь.
– А ви маєте пропозиції продавати «Караоке» іншим каналам?
– У мене в травні були пропозиції від усіх загальнонаціональних каналів. Але я залишився на «Інтері», бо мені на словах пообіцяли, що угоду буде підписано. На каналі «Інтер» у когось явно вавка в голові.
– Ця ситуація може відбитися на вашій роботі над проектом «Американський шанс»?
– Ні, це ніяк не відіб’ється, тому що «Американський шанс» може виходити або там, де виходитиме програма «Шанс», або взагалі на іншому каналі. Там справа йде за планом, поки що все гаразд.
– Але ж ви планували продавати цю програму «Інтеру»?
– Планував, але виходячи з того, що «Інтер» не підписує угоди ні по «Караоке», ні по «Шансу», я розумію, що він не хоче мати від мене жодних програм.
– Якщо вони все-таки це спишуть на помилку, якими будуть ваші дії?
– Розумієте, вони ж зараз усім розповідають, що король телебачення – це рейтинг (мені смішно це чути від людей з «рейтингового» каналу К1). Але сьогоднішній приклад показує, що рейтинги їм по барабану, тому що «Караоке», якщо брати до уваги частку аудиторії, – вже вісім років найкраща програма України. Їм головне, щоби на них працювали люди, може і не дуже грамотні професійно, але такі, що дивляться у рот. Уявіть собі, ввечері головний редактор підписує журнал, завтра вранці купує його і розуміє, що вийшло не те, що він підписував, а знову – попередній номер. Як це прокоментувати? Це просто маячня. У колгоспі «Шлях Ілліча», де я працював в дитинстві, за таке звільнили би з роботи.
На жаль, прес-служба каналу відмовилась коментувати заяви пана Кондратюка та сам інцидент. «ТК» не полишає сподівань, що «Інтер» усе-таки пояснить ситуацію з «Караоке на майдані».
Костянтин Усов
-
«Ядерний парадокс» не став посланням від академіка Сахарова
На думку творців російської стрічки, показаної «Інтером», гонка озброєнь - не така й погана, ба навіть цілком виправдана річ.
Російський документальний фільм «Ядерний парадокс» (ТРК «Цивілізація», з циклу «Гении и злодеи»; автори сценарію Олександр Берлін і Лев Ніколаєв, режисери Олександр Берлін і Борис Моргунов), який телеканал «Інтер» показав увечері 16 липня, міг би виглядати певним символом. Адже він був продемонстрований буквально за кілька днів після того, як Росія відмовилася виконувати європейську угоду зі звичайних озброєнь.
Звісно, це рішення будуть оцінювати фахівці, але складається стійке враження, що людство знову повертається до божевільної гонки озброєнь. Ще раніше Сполучені Штати звинувачували Україну у продажі зброї деяким «злочинним режимам». Доказів цього вони так і не знайшли, але і вибачень ми не отримали. Зараз ті самі Штати ведуть боротьбу проти ядерної програми Іраку. Напруження викликають американські ініціативи щодо розташування у Європі протиракетних систем…
Я навів перші факти, які згадалися, – вони різнопланові, різного масштабу, але загалом свідчать про те, що інтриги навколо збройного питання тривають, і згадане вище рішення Москви – лише черговий крок у цьому напрямку. Виникає небезпідставна підозра: іще трохи, і знову стане актуальним протистояння у галузі зброї масового знищення.
Отож, «Ядерний парадокс», який розповідає про життя і діяльність творця радянської ядерної бомби, академіка Андрія Сахарова, мусить виглядати вельми доцільним у ситуації, що складається. Адже академік Сахаров, присвятивши майже все життя створенню найстрашнішого і найпотужнішого знаряддя знищення людей, врешті виступив проти гонки озброєнь. До того ж, треба нагадати, що він засудив введення радянських військ до Афганістану, й через цей свій крок був позбавлений усіх почесних звань, які мав, і опинився у засланні в місті Горькому. Але з початком перебудови і втілення політики гласності Андрію Сахарову зателефонував сам Михайло Горбачов і повідомив, що той може повернутися до Москви. Його повернення стало показником того, що на території СРСР постають нові цінності.
Тим не менше, документальна стрічка не стала посланням від Сахарова для майбутніх поколінь. У ній докладно розповідається про те, як Радянський Союз і Сполучені Штати змагалися між собою у створенні ядерних озброєнь. Андрій Сахаров із колегами вів заочну боротьбу з американським вченим Едвардом Теллером. Радянський науковець із великою повагою ставився до свого американського колеги-суперника і навіть, будучи у США, виступив на ювілеї останнього. Коли Рейган виступив із ініціативою зоряних воєн, поруч із ним перебував Теллер – про це у фільмі йшлося. Там не сказано, чи був Теллер ініціатором та ідеологом такого підходу, але можна припустити, що він мав до цього причетність. Ядерний парадокс полягав у тому, що творець страшної бомби академік Сахаров виступив проти цих ідей. У фільмі про це повідомлено на рівні констатації факту.
Але при цьому автори наголошують, що створення нових озброєнь з обох боків океану – це стримуючий фактор. Іншими словами, одна країна не застосує проти іншої ядерну зброю, бо існує ризик, що вона отримає ядерний удар у відповідь. Із цього випливає, наче гонка озброєнь не така й погана, ба навіть цілком виправдана річ.
Тим часом, нічого не сказано про те, що, власне, пацифіст Сахаров пропонував як альтернативу озброєнням. А він іще в середині шістдесятих років писав твори, у яких наголошував на необхідності співпраці різних країн і цивілізацій. Він уважав, що соціалістична і капіталістична системи мають зближатися і співпрацювати і що тільки такий підхід дозволить людству вижити. І навпаки – змагання у галузі озброєнь призведе до загибелі людства. Ці ідеї знову стають актуальними. Але, на жаль, вони не прозвучали у фільмі про людину, яка була носієм і мужнім пропагандистом цих підходів. Невже їх знову намагаються замовчати?
Мультфільм «середньої національності»
В анімаційному серіалі «Сказанні про Хрещення Русі» виробництва «Стар Медіа» немає України як спадкоємиці Київської Русі.
Чому Україна – не Росія? Чітка відповідь на це риторичне запитання, очевидно, існує, навіть не одна. Проте ви точно не знайдете її в мультиплікаційному 3D-серіалі «Сказання про Хрещення Русі».
Про його появу було оголошено ще у травні 2007 року на прес-конференції в УНІАНі. Генеральний продюсер музичного телеканалу «Enter music» та громадський діяч Юрій Молчанов тоді повідомив, що 12 серпня цього року на Співочому полі за ініціативою міжнародної громадської організації «День Хрещення Русі» буде проведено масштабний концерт, присвячений Дню Хрещення Русі. Цей захід обіцяють проводити щороку. До «Дня Хрещення Русі» приурочений і мультфільм.
Канал «1+1» розпочав показ мультсеріалу 9 липня. Зі «Сказання про Хрещення Русі» ми дізнаємося про просвітницьку діяльність братів Кирила та Мефодія, які внормували слов’янську писемність (ефір 11 липня). Нам розповідають про походи князів Аскольда і Діра на Візантію, в результаті чого Аскольд став одним із перших християн (ефір 12 липня). Говорять про велич княгині Ольги та її стосунки з Візантією (ефір 13 липня). Очевидно, кожні наступні 5 хвилин мультсеріалу розкажуть про чергову важливу подію чи потужну історичну постать Київської Русі.
В ефірі українського каналу йде україномовна версія, проте відомо, що виробник мультсеріалу, компанія «Стар Медіа», готує або вже підготувала російську версію «Сказання про Хрещення Русі», тож мультфільм пройде і в російському ефірі. В цьому немає нічого поганого: спільне виробництво в Україні практикується, російський телеринок цікавіший з фінансової точки зору, з рештою, ми – партнери і брати-слов`яни. Проте, з огляду на цей факт, стає зрозумілим, чому у «Сказанні» бракує України як спадкоємиці Київської Русі.
Тут ми ступаємо на досить вузеньку і небезпечну з погляду політкоректності стежку. Суперечки про те, чим була похрещена князем Володимиром Київська Русь – протоукраїнською чи проторосійською територією, і чиї предки її населяли – наші чи російські, не вщухали, не вщухають і навряд чи скоро припиняться. Очевидно, аби зайвий раз не викликати вовка з лісу, виробники «Сказання про Хрещення Русі» непросту тему просто обійшли, давши тим самим зрозуміти, що в України і Росії є багато сторінок спільної історії. На це, до речі, прозоро натякалося і під час тривалого обговорення, в тому числі – на «Телекритиці», телевізійного детективу «Смерть шпигунам!» Справді, історія Росії від 1917 до 1991 року, зокрема – часи Великої Вітчизняної Війни (1941-1945 рр.), практично невід`ємна від історії України, тоді – Української РСР, стратегічно важливої братньої республіки. Проте, хоч я не історик, а лише журналіст, мені здається, що подібні аналогії з історією Київської Русі проводити не зовсім доречно.
Почати хоча б і з того, що в основу «Сказання про Хрещення Русі» покладені твори Святого Дмитрія Ростовського, в миру – Данило Туптало (1651-1709). Майбутній письменник, просвітитель та церковний діяч народився на Київщині, в родині козацького сотника. Вчився в Києво-Могилянській колегії, після постригу був монахом у Києві, потім – проповідником та ігуменом різних українських монастирів. У своїх проповідях він дозволяв собі критикувати реформи Петра Першого як неприйнятні для України. Навіть те, що письменник-монах помер у Ростові, зовсім не робить його російським просвітителем. Отже, навряд чи хто буде сперечатися, що всі свої твори Дмитрій Ростовський (канонізований за 38 років після смерті) писав виключно з українських позицій та української точки зору. Між тим, як мені здалося, графічно виконані та озвучені українською «Сказання про Хрещення Русі» мають щось невловиме, що в результаті робить його чимось на кшталт, якщо можна так висловитися, «середньої статі» або «середньої національності». Ця «середність» добре знайома глядачам серіалів українського виробництва, призначених для показу в Росії та інших країнах СНД. ЇЇ маркетологічне обґрунтування не раз лунало у прагматичних і дещо цинічних коментарях продюсерів: мовляв, глядач завжди воліє бачити «свій», близький йому культурний контекст. Натомість, «чужий», - навіть якщо йдеться про найближчих сусідів і «братів», - викликає у глядача роздратування. Про цей феномен, утім, не раз писав і ваш автор.
Поза тим, письменник Павло Загребельний свого часу взагалі радив уникати розмов на тему спадщини Давньоруської держави: чия вона все ж таки – українська чи російська? Це питання однозначно спекулятивне і політичне. Та він також радив не забувати одного історичного факту: коли хрестилася Київська Русь, міста з назвою Москва на тодішніх картах ще не було. Між тим тисячоліття хрещення Русі з невідомих причин святкувалося 1988 року чомусь у Москві, тоді як логічніше було проводити урочистості в Києві. Вічним каменем спотикання в подібних суперечках буде ключове слово «Русь», і у вічних суперечках всі забуватимуть, що і Україна, і Росія, і Білорусь почали формуватися як окремі країни одночасно з появою і формуванням національних мов та в процесі міжусобних війн та подальшої роздрібненості Київської Русі на князівства.
Однак, повторюся, залишмо ламання списів у цій боротьбі історикам. Бо є більш приземлене запитання, на яке можна знайти відповідь. А саме: чому «Сказання про Хрещення Русі» показують у ефірі каналу «1+1» в досить незручний для масового телеглядача час – о 16 годині? Кожна серія – це лише 5 хвилин. Їх цілком можна було знайти в прайм-тайм, скажімо, після випуску новин і перед серіалом. Розумію, о цій порі ефірний час дорожчий, тож «підрізати» хвилини, продані під рекламу, ніхто не буде. Однак колись на «Інтері» для подібних «просвітницьких» коротеньких мультиків час у праймі знайшовся.
Без сумніву, на російських каналах прайм-тайм для історичних і просвітницьких серіалів також знайдуть. І серіал, створений українською компанією на українському ж матеріалі (принаймні, на думку вашого автора), працюватиме на зміцнення впевненості росіян у тому, що держава Київська Русь була праматір’ю Російської Імперії. Адже сучасній російській державі це потрібно, на відміну від української. Тому в Росії спокійно знімають повнометражні мультфільми типу «Князь Володимир», подаючи їх дітям як белетризовані сторінки російської історії, показуючи в наших кінотеатрах і продаючи нашим дітям на DVD.
А у нас, уникаючи цієї теми навіть у мультиках, вважають за краще «не загострювати» і без того гострі міжнаціональні стосунки.
Телебачення з 7-ї до 8-ї ранку
Сьогодні тут убивали, ховали померлого, грабували, матюкалися, посміхалися та їли.
Взагалі-то, признаюся чесно, я люблю телебачення. А от манну кашу не люблю, фільми Тарковського ненавиджу, байдуже ставлюся до троянд і винограду. Тобто, до всього, що в теорії красиве й корисне. Телебачення ж захоплює своєю абсолютною безкорисливістю. І в сенсі відсутності користі, і в сенсі того, що безкорисливо дарує тобі різний мотлох, навіть не ображаючись, що ти це викинеш.
Телебачення – це чіпси, горішки, фісташки та жуйка в одному окремо взятому кіоску. Нехай двадцять вчених доведуть мені, як два і два: всім цим укупі можна наїстися. До категорії продуктів, що їх можна порівняти з суспільною користю від телевізора, належить також таранька. Вона смакує з пивом, а мені – і без нього, бо для мене сушена риба – продукт самодостатній. Головне – аби з ікрою всередині, але можна й так. До речі, телебачення в прайм-тайм – та сама тарань чи вобла з ікрою. А вранці – без цього складника. Вранішнє телебачення – це взагалі випатрана риба, де немає навіть кишок та пухирця, який дуже добре підпалюється від сірникового вогника.
У цьому я зайвий раз переконався, подивившись телевізор 26 червня з 7-ї до 8-ї ранку. В силу різних обставин напередодні я перехворів, тому на жодну роботу не поспішав, бюлетенячи. Але ж інші люди під цей самий телевізор у цей самий час уже збираються й виходять. І що ж вони разом зі мною побачили?
На каналі «Кіно», який я дивлюся першочергово, бо він без політики, був порізаний у тюремній камері російський актор Олександр Калягін. Я обожнюю вестерни, в тому числі й давній фільм Микити Михалкова «Свій серед чужих, чужий серед своїх» – саме сцена з нього була на екрані. Але чомусь (мабуть, у силу настрою) мені перехотілося додивлятися, як застрелять самого режисера. Тому перемкнув на ТРК «Київ».
Тут саме опускали в землю труну, довго й обережно. Довелося напружувати пам’ять і впізнавати ризького актора Киселюса, аби зрозуміти – йде перша серія так само непоганої мелодрами Алоїза Бренча «Довга дорога в дюнах». Але надто вже понуро починається літній ранок. Може, далі?
Далі в мене був ТОНІС і керівник ЦГЗ УМВС України в місті Києві Володимир Поліщук – із доповіддю, скільки пограбовано, скалічено і навіть убито. Потім сюжет змінився: розповідали про аварії на кримських серпантинні трасах і про те, що уникнути їх неможливо, тому краще, аби чужі там не ходили.
Та що ж таке за доброго ранку, країно! Перестрибую на К1, лояльний до всього. І натрапляю на просторікування: мовляв, дарма ми не любимо іноземців. Вони в Києві не лише грабують та ґвалтують, а ще й вчаться. А це, панове, валюта. Причому мільйони. Коли про непобачені нами мільйони закінчили, на екран заповзла здоровенна змія – почалася програма про дику природу. Звичайно, про хижаків. Змії бувають маленькі, бувають великі, але від маленьких шкоди більше, як і смертельних випадків.
Може, десь якісь мультики існують? Існують – про Бетмена на Новому каналі. Страшні чудовиська хапали нещасну малу істоту, казали: «Ну що, випатрати тебе, маленька падлючко?» І знаєте – починають патрати зі страшною силою! Дуже цікаво, що саме в цей час мій маленький син збирається в садочок і вимагає ранкового мультика. Чомусь такі речі його страшенно захоплюють, і щось підказує мені – він не єдина така дитина. Перейти на спокійні рідні «Плюси»? А там мишу вішають за карк і починають у неї на очах катувати інших мишей, після чого – «ТСН» і Шуфрич крупним планом. Рятівна кнопка М1 вже не рятує – там матюкаються Симпсони.
Мені видається, всі наші канали раптом із приходом на «Інтер» нового менеджменту почали працювати саме на його рейтинг. Бо лише на «Інтері» в цей час посміхалися, виправляли посмішки і годували з Дашею Малаховою.
Життя, як воно є
Виявляється, можна зробити патріотичну програму й без вишиванок та рушників, без надмірного пафосу й закликів.
Дивно, але факт: після того, як різного штибу політичні ток-шоу вирушили на заслужені в почесному герці канікули, наше телевізійне життя втратило свою найпікантнішу перчинку. Відразу стало сумно, прісно, «без нерву». Влітку дивитись телевізор можна лише із скляночкою гарного віски з льодом, бо інакше можна втратити відчуття часу, його ритм і зміст… Так само, як це вже давно сталося з Надією Баззів та її програмою «Аудієнція» на Першому Національному.
Те, що пані Базів любить своє недорозвинене дітище, заколихане «охами-вздохами», ясно; незрозуміло лише, за які такі чесноти любить і терпить цей примітив Перший канал. Якщо пані Базів – одна з «найзірковіших» ведучих каналу, без обличчя якої він утратить у рейтингах, то, можливо, варто запропонувати цій милій лагідній жіночці створити щось інше? Бо, даруйте, випуск «Аудієнції» з танцівником Владом Ямою, в якій акцент робився на його вмінні носити фрак, виглядала злою насмішкою над тими, хто змусив себе дивитись цю так звану «елітарну» програму.
Перший національний – смугастий, як наше життя. За чорною смугою раптом з’являється біла, непретензійна й ненав’язлива. Я завжди щиро радію, коли на якомусь каналі зустрічаю програми про духовність, бо саме її катастрофічно бракує в усіх сферах нашого життя. Стараюсь дивитись «Благовісник» на Першому. Небайдужість, щирість і обізнаність творців цієї програми мене захоплює. Виявляється, можна зробити патріотичну програму й без вишиванок та рушників, без надмірного пафосу й закликів. Слід лише мати гаряче серце й холодний розум, а не навпаки, як це найчастіше буває з українцями. Сюжет про великого композитора, киянина Артемія Веделя був не лише змістовним і трепетним, але й інформативним. Ця програма існує в телепросторі досить давно, і жодного разу не збилась на манівці… але, здається, жодного разу й не привернула уваги тих, хто визначає значимість і популярність. Воно і зрозуміло: «не гламурненько!»…
Коли вже говоримо про Перший канал, варто згадати живі трансляції фестивалю «Слов’янський базар». Такого брутального, зухвалого й цинічного перебивання рекламою виступів виконавців, здається, ще не знало телебачення. Люди, що проводили цю «новаторську» трансляцію, продемонстрували повну зневагу до глядача. Звісно, вибачатись за таке ніхто не буде: канал заробляв «бабло», яке перемогло в нас уже не лише зло, але й здоровий глузд. Та все ж такі експерименти балів державному каналу не додають.
Знаковою була також трансляція каналом ТОНІС всесвітньої екологічної акції «Жива земля». Виступи світових зірок і показ соціальних роликів, що попереджають людство про можливість екологічної катастрофи, вражали. Шкода, що така акція не зацікавила жоден із каналів першого ешелону, хоча їх також можна зрозуміти – адже там виступали комеді-клабівці…
Не перестає по-доброму дивувати проект «Диваки» на тому ж ТОНІСі. Цікаво, дотепно, професійно. Григорій Вагапов намагається всіляко копіювати свого попередника, і інколи це йому навіть удається. Та я думаю, що раціональніше було б виробляти власну манеру ведення, адже потенціал є!
-
Перший Національний підготував три нові програми для сімейного перегляду
Восени на Першому Національному стартують три нові програми для всієї родини: «Мовний герц», «Бабуся, дідусь і Я» і «Коло Дрімки». Про це повідомляє офіційний сайт каналу.
Пізнавально-розважальна гра «Мовний герц» допоможе тим, хто недостатньо володіє українською мовою і хоче покращити свої знання, а також перевірити навички спілкування та збагатити власний лексикон. За мету проекту автори обрали створення надзвичайно динамічного веселого азартного шоу, яке зверне увагу суспільства на важливість української мови, її чистоти. А ще - розбудити бажання говорити українською, незважаючи на вік та статус. Ще один проект для сімейного перегляду - розважально-пізнавальна програма з конкурсними елементами «Бабуся, дідусь і Я». Як планується, вона має якнайкраще акцентувати увагу глядачів на силі родинних коренів, на таланті і мудрості бабусь і дідусів, на повазі до них онуків.
Під час змагань, конкурсів, ігор можна буде перевірити знання, відчути дух команди та довідатися про нове. А от показати себе та подивитися на інших допоможе ще один проект – «Коло Дрімки».В ефірі Першого Національного разом з телезіркою - плюшевим ведмежатком виступатимуть юні читці, співаки, танцюристи. Маленькі таланти зможуть спробувати свої сили на справжній сцені з камерами та мікрофоном.
«Телекритика»
Олег Дейнека став ведучим «5 каналу»
З понеділка, 23 липня, вечірній прайм на «П’ятому» матиме нове «обличчя». Ним стане відомий телеведучий Олег Дейнека. Він вестиме вечірні випуски програми «Час новин».
Телевізійна кар’єра Олега Дейнеки розпочалася на каналі НТН у програмі «Ціна питання» і продовжилася на Інтері в щоденних «Подробицях».
Новий ведучий «П’ятого» погоджується, що робота в «Часі новин» стане для нього принципово іншим досвідом. «5 канал» – єдиний телеканал в Україні, який щогодини інформує людей про події в державі та за кордоном, – додає Олег Дейнека. – Це найбільше мене приваблює як ведучого і журналіста, адже для «нашого брата» важливо завжди бути в інформаційному просторі – простіше кажучи, безперервно стежити за тим, що коїться в державі, знати звідки «ростуть ноги» і розуміти «де шукати кінці».
Окрім того, цифра «5» мене приваблювала ще зі шкільних років».
Прес-служба «5 каналу»
-
У новому сезоні на СТБ будуть кохання та інцест
Кіногрупа Film.UA Production спільно з Pronto Production завершили зйомки одразу двох телевізійних художніх фільмів. Обидві прем’єри відбудуться в новому телевізійному сезоні.
Тобто, домогосподарки, які є цільовою аудиторію телевізійних мелодрам, можуть уже починати запасатися свіжими носовичками – фільми «Прощена неділя» («Прощенное воскресенье») і «Якщо ти мене чуєш» («Если ты меня слышишь») слід чекати в осінньому ефірі телеканалу СТБ в прайм-тайм у вихідні.
За моїми особистими спостереженнями, якщо в Україні виробники кіно починають шукати сценарії (тему копродукції, яка відбувається за схемою «бензин російський, ідеї – наші», пропоную тут вкотре не обговорювати. – А.К.), то це переважно мелодрами. Любовні історії як із хорошим, так і з драматичним фіналом мають дуже високий рейтинг. Іноді – на порядок вищий, ніж традиційно «чоловіче» кіно – детективи, бойовики і трилери. Пояснюється це не лише «м’якою» українською ментальністю (хоча повноцінний хорор – «Вій» – написано таки українцем, Гоголем), а й тим фактом, що сучасним українським чоловікам так званого «робочого» віку (у кожного він свій, індивідуальний) часто-густо нема коли толком подивитися телевізор. Через те сітка мовлення переважної більшості каналів дедалі більше орієнтується на жіночу аудиторію. Відповідно до затребуваності працюють і продюсери.
Показово, що обидва згаданих вище фільми – це режисерські дебюти. «Прощена неділя» – перша робота режисера Тетяни Ходаковської, «Якщо ти мене чуєш» – перший крок у «великому кіно» режисера Андрія Толошного. Звично, але так само показово, що головні ролі грають запрошені з Росії «зірки». Однак мало хто звертає увагу, що співвідношення «громадянства» і «прописки» все ж таки на користь України – акторів українських театрів знімається більше, та й грають вони не гірше.
Я в жодному разі не роздаю авансів за акторські роботи, яких іще не бачив, але натомість я регулярно дивлюся інші фільми за участю вітчизняних акторів, і гра «наших» у телефільмах «Так не буває», «Без особливих прикмет», «Психопатка», «Діви ночі» або ж «Смерть шпигунам!» нічим не поступається грі «їхніх». А в деяких випадках українські актори, які рвуться працювати, навіть можуть дати фору втомленим російським «зіркам». Будемо сподіватися, що в згаданих тут фільмах робота українських акторів Інни Мірошниченко («Ангел-охоронець», «Мийники автомобілів»), Світлани Артемонової («Штольня»), Олега Примагенова («Дев’ять життів Нестора Махна») та Віталія Лінецького («День народження Буржуя») буде так само гідною.
«Якщо ти мене чуєш» – класична любовна історія про те, як сучасна ділова городянка, така собі бізнес-леді, долає кризу середнього віку. Підкреслена орієнтація фільму саме на міського глядача не зовсім випадкова – ритм життя сучасного великого і навіть середнього за розміром міста не здатен приховати, а навпаки – провокує різні кризи, робить їх помітними. Бізнесменша Лариса віком «за тридцять», яку грає «зірка» нашумілого десять років фільму Павла Чухрая «Злодій» («Вор») Катерина Реднікова, живе самотньо і вся поринула в туристичний бізнес. Аж тут дає про себе чути давнє забуте кохання, такий собі Гера, який прагне поновлення стосунків. Тікаючи від його наполегливої уваги, Лариса терміново їде в Крим, де саме виникли проблеми з бізнесом. Там через свою необережність вона мало не тоне в морі. Рятує її незнайомець із рельєфною мускулатурою. Продюсери обіцяють, що все закінчиться добре, я теж так думаю, але як саме добре і кому буде добре – побачимо. Сценарій фільму написаний петербурзьким автором.
«Прощена неділя» – історія зовсім іншого плану. Максим і Настя кохають одне одного, Настя вагітна, Максим радий, вони хочуть одружитися. Батьки не заперечують, проте Максимового тата насторожує той факт, що наречена сина родом із того самого міста, де в нього самого колись був бурхливий роман. Провівши невеличке розслідування, він шокований відкриттям: Настя – його донька, отже, вони з Максимом – брат і сестра. Таким чином, маємо класичний приклад інцесту і будемо сподіватися, що все закінчиться так само добре, як у більшості подібних історій. Принаймні, синопсис стрічки обіцяє розв’язання цієї інтриги досить несподіваним чином.
Отже, все буде добре. Така установка – не показувати в прайм-тайм драматичних історій із сумним та безнадійним фіналом. Поки що вона виконується. Хочете чогось іншого – дивіться телевізор після опівночі. В новому сезоні в цьому плані нічого не зміниться.
Андрій Кокотюха
-
УТ-1 готує до запуску 5 нових програм
Перший національний розробив і готує до запуску пілотні проекти п’яти нових програм. Перша – під назвою «Оперативна частина» - вийде в ефір вже сьогодні об 21:55.
Також готові проекти програми «Прес-анонс», яка анонсуватиме матеріали у завтрашній пресі, та «Планета. Головне» - щоденного дайджесту найпомітніших подій у світі.
«Крім того, ми готуємо до запуску телевізійну гру „Бізнес-чемпіонат”, - каже директор творчого об’єднання громадсько-політичних програм Першого Національного Марина Бондаренко. - Це не тільки просвітницький проект за участю студентів, які мріють стати серйозними бізнесменами. Ми сподіваємось, що він дасть реальний шанс молодим амбітним економістам, фінансистам, менеджерам випробувати свої сили на реальному підприємстві. І не зважаючи на те, що це телегра, все буде вельми серйозно». За словами паны Бондаренко, пілот цієї програми має бути готовий наприкінці липня.
У вересні в ефірі Ут-1 також стартує нова художньо-публіцистична програма «Книга.ua». «За задумом, вона має стати путівником у світ літератури, її популяризатором, зрештою, „Книга.ua” покликана спростувати міф про те, що українська література – це нецікаво, - каже пані Бондаренко. - Це творчий експеримент, намагання зробити з не рейтингової теми рейтингову телепрограму».
УТ-1 - Національна телекомпанія України. Заснована у 1939 р. Частка аудиторії каналу (люди 18+) вчервні 2007 р. склала 1,95%. Технічне покриття – 97%.
-
Mad Heads XL вирізали з трансляції каналу «Україна» за українську мову?
7 липня Донецька область завершила святкування свого 75-річчя величезним концертом на центральній площі Донецька. У програмі впевнено домінували російські виконавці, було також кілька українських артистів, але лише ті, що співають російською мовою. Виключенням були лише Mad Heads XL. Їхні пісні українською зовсім не засмутили людей, що зібрались на площі. Донечани радо вітали музикантів і дружньо підхоплювали приспів "Надія Є", а на запальну версію народної пісні про два дубки площа відповіла бурхливими оваціями.
Тим часом місцевий телеканал "Україна", що транслював концерт із невеличкою затримкою в часі, вирізав виступ Mad Heads XL із телеверсії.
На своєму сайті музиканти прокоментували: "виглядає на те, що місцеве керівництво страждає на українофобну істерію. Ми вже і раніше стикалися із подібним відношенням. Наприклад нам натякали, що будуть запрошувати з виступами на міські свята за умови, що ми підготуємо виключно російськомовну програму. Група шкодує з приводу такого стану речей, адже ми маємо на Донбасі чимало прихильників, і хотіли б приїжджати до них із концертами якнайчастіше".
uaformat.com
-
Євро-2012: Висунуто умови телетрансляцій
26 липня, УЄФА висунула умови телетрансляції Євро-2012. Однією з умов УЄФА для трансляції футбольних матчів Євро-2012 в Україні буде використання національними каналами серед інших і нового телеформату - телебачення високої чіткості (ТВЧ або HDTV). Поки ще жоден з вітчизняних мовознавців у ньому не освоївся. Однак у цьому напрямку працюють. Такі ж кроки здійснюють і кабельні оператори.
Щоб з’ясувати, чи відомо, хто буде транслювати матчі Чемпіонату Європи з футболу, які будуть проходити в Україні та Польщі, і які умови висуває УЄФА до організаторів турніру, Хрещатик звернувся з відповідними питаннями до президента Національної телекомпанії Віталія Докаленка.
"Усі права на трансляцію належать УЄФА, - пояснив він. - Повинен відбутися тендер, що визначить, хто в Україні буде показувати футбольні змагання. Якщо Перший Національний, то НТКУ поставить перед керівництвом держави питання про модернізацію технічної бази телекомпанії. Адже однією з умов є трансляція матчів ще й у новому для нас форматі, зокрема йдеться про так зване телебачення високої чіткості".
Найбільш близько в Україні до формату високої чіткості підійшла група компаній Поверхность-тв. Чотири тижні тому цю інформацію поширив сайт Телекритика. Йшлося про наміри Поверхности подати заявку на ліцензію щодо створення двох ТВЧ-каналів: одного - спортивного, а другого - кіношного. Утім, чи буде транслювати Поверхность матчі Євро-2012, в офісі цієї компанії не відповіли, пояснивши, що попереду ще багато часу.
У розмові з кореспондентом Хрещатика президент Волі Сергій Бойко заявив, що вони вже почали тестувати телеканали ТВЧ. Поки що європейські, оскільки немає вітчизняних.
Однак послугами кабельних операторів в Україні на 1 січня 2007 року охоплено лише 15 відсотків домогосподарств (за даними Національної комісії регуляції зв’язку). Тому важливо, щоб телесигнал високої чіткості поширювався не тільки через кабельні мережі, але й через ефірне мовлення. Причому цифрове. Про це турбуються державні інституції. На жаль, тут є проблеми.
В Україні застаріле аналогове телебачення повинне відійти в минуле до 2015 року. Такі вимоги містяться у міжнародній угоді Женева-2006 (у ній визначено поетапні зміни телерадіомовлення в Європі на 2006-2015 роки).
Торік улітку попередній уряд, Національна рада з питань телерадіомовлення та державні органи, що мають відношення до цієї проблеми, погодили проект державної програми розвитку цифрового мовлення. Однак Кабмін восени прийняв нову концепцію державної програми, її Нацрада не погоджувала.
"І навіть остаточну програму, що на даний час проводиться через Кабмін, Національна рада відхилила, - заявив голова Нацради Віталій Шевченко. - Вона потребує серйозних доопрацювань. Тому я розмовляв з головою Держкомтелерадіо Едуардом Прутником - потрібно визначитися, як рухатися далі.
У нас є взаєморозуміння за багатьма позиціями. І достатньо напрацьованого матеріалу, незатребуваного через розбалансування всієї роботи, пов’язаної із затвердженням державної програми. На жаль, фактично Україна втратила щонайменше 6 місяців для переходу на цифрове мовлення, а це неприпустима розкіш".
Кореспондент.net
-
Канал «MTV-Україна» відкрив офіційну спільноту у блоґ-сервісі Livejournal - http://community.livejournal.com/mtv_ua .
У першому і поки що єдиному записі у спільноті зазначено, що її створено для того, аби «ви одержали змогу тримати руку на пульсі та мати прямий доступ до інформації з перших вуст, першими дізнаватися найактуальніші новини та чутки, а також дістати можливість безпосередньо спілкуватися з найбільшим музичним каналом у Світі».
Крім того, вже запущений офіційний сайт новоствореного каналу http://www.mtv.ua/. Але поки що він працює лише частково. Інформацію містять тільки два з шести розділів: «Новини» та «Контакти».
Нагадаємо, канал, оператором якого є ТОВ «Музичне телебачення», а інвестором – компанія Horizon Capital, планує запуститись на початку нового сезону.
-
У складі топ-менеджменту каналу «ТЕТ» відбулися зміни
/ «Телекритика» /
У складі топ-менеджменту «ТЕТа» відбулися зміни. Валерій Гросман, програмний директор телекомпанії «ТЕТ», став заступником голови правління каналу, а програмним директором призначено Вікторію Любенко, яка раніше працювала на каналі ICTV та СТБ. Про це «ТК» повідомив голова правління ЗАТ «ТЕТ» Григорій Тичина.
Валерій Гросман закінчив Миколаївський педагогічний інститут за спеціальністю «вчитель російської мови та літератури». Розпочав телевізійну кар’єру 1976 року на Миколаївському державному телебаченні. Пройшов шлях від редактора до генерального директора комерційного каналу. 1996 року обійняв посаду програмного директора ЗАТ «ММЦ-СТБ», у 1999 році працював виконавчим продюсером каналу «Ера». Із серпня 2000 року обіймав посаду програмного директора каналу «ТЕТ».
Вікторія Любенко отримала ступінь магістра з міжнародної економіки та управління бізнесом у Київському національному економічному університеті, здобула другу вищу освіту за фахом «Управління бізнесом у сучасному світі» у Франції. Має досвід роботі у банківській сфері та PR, вільно володіє трьома іноземними мовами. Останнім часом очолювала департамент перспективного планування каналу ICTV, де відповідала за створення перспективної сітки мовлення, моніторинг надходжень на ринок нового програмного продукту, а також опікувалась питаннями фінансового менеджменту у сфері обліку прав на телевізійний продукт. Також обіймала посаду заступника програмного директора телеканалу СТБ, де до сфери її відповідальності належали, насамперед, питання аналізу вітчизняного та зарубіжного телевізійних ринків, створення системи перспективного планування, пошук та закупка програмного продукту, а також співробітництво з продакшн-студіями з метою виробництва телевізійної продукції на замовлення телеканалу.
Григорій Тичина спростував неофіційну інформацію про те, що власники каналу залучили для його переформатування російських менеджерів: «Ми ніяких російських менеджерів не наймали. Не знаю, звідки у вас така інформація». Тим часом, у медійному середовищі наполегливо поширюються чутки про те, що на каналі в новому сезоні з’явиться більше інформаційних і навіть політичних проектів, зникне проект «Дом-2» і відбудуться радикальні зміни у складі топ-менеджменту.
Тим часом, Григорій Тичина стверджує, що й у новому сезоні канал залишиться розважально-інформаційним: «З’явиться низка нових проектів та програм, які вписуються в нинішню розважально-інформаційну концепцію телеканалу «ТЕТ». Презентація намічена на кінець серпня. До презентації я нічого прокоментувати не можу». Він також спростував інформацію про запуск нових новинних проектів. Що ж до «Дому-2», то, як сказали «ТК» у прес-службі каналу, від одного з найрейтинговіших своїх проектів «ТЕТ» відмовлятись не збирається.
-
Телеканали добряче потрусять кишені політиків
Згідно з опублікованими в газеті “Урядовий кур’єр” розцінками на політичну рекламу для проведення передвиборчої агітації, для суб’єктів виборчого процесу секунда телеефіру, зокрема на ICTV, сягатиме 120 дол. США.
Так, відповідно до оприлюднених ТОВ "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія" цін на політичну рекламу, на телеканалі ICTV вона в залежності від часу виходу в ефір, дня тижня та дати коштуватиме від 13,55 грн. до 609,82 грн. за 1 секунду. Найнижчі розцінки - у будні дні, з 4 по 31 серпня у період з 2-ї до 6-ї години за київським часом. Однак, з 1 вересня секунда ефірного часу для політагітації в цьому інтервалі часу коштуватиме вже 20,33 грн. Найдорожчий час на ICTV - у прайм-таймі - з 20-ї до 23-ї години, вартість 1 секунди агітації на цей час встановлено в розмірі 406,54 грн. з 4 по 31 серпня та 609,82 грн. - з 1 по 28 вересня.
Усі ціни зазначені з урахуванням ПДВ.
За даними ТОВ ПІІ "Телерадіокомпанія НБМ", у період підготовки до позачергових виборів народних депутатів України 1 секунда політичної реклами на "5-му каналі” коштуватиме, в залежності від часу ефіру, від 32,26 грн. до 107,04 грн.
Такі ж самі розцінки оприлюднило ТОВ “Телерадіокампанія “Експрес-Інформ”.
Секунда ефірного часу політреклами на столичних телеканалах "Сіtі" і "Кіно" протягом усього періоду передвиборчої агітації на вибори до ВР, в залежності від часу виходу, коштуватиме відповідно: від 24,34 грн. до 45,64 грн. ("Сіtі") та від 26,4 грн. до 52,74 грн. ("Кіно").
Згідно з офіційним оголошенням, на ТОВ “ТРК "Дивосвіт" хвилина ефіру політикам обійдеться в 136,35 грн. (з урахуванням ПДВ).
Радіостанція "Наше радіо" оголосила, що готова розміщати у своєму ефірі політрекламу за ціною 1020,1 грн. за 1 хвилину.
Як раніше повідомлялось у ЗМІ, секунда політреклами на "Новому каналі" коштуватиме від 3,2 грн. до 720 грн.
УНІАН
-
24 серпня 5 канал розпочинає передвиборні теледебати напередодні дострокових виборів до Верховної Ради. Кожен із п’яти випусків проекту присвячений одній проблемі, розв’язувати яку будуть представники найбільш рейтингових політичних сил (ті, які за результатами соціологічних досліджень авторитетних центрів мають шанс подолати 3%-ний бар’єр).
Кожна політична сила під час теледебатів буде представлена однією особою, уповноваженою від партії або блоку. Учасниками програми є також незалежні експерти в обговорюваній темі, які представляють громадські організації або інші незалежні об’єднання громадян. Час упродовж теледебатів буде чітко регламентований, про що всіх учасників попередили заздалегідь.
Проект «Теледебати. Парламентські вибори-2007» виходитиме у прямому ефірі каналу щоп’ятниці з 24 серпня до 21 вересня 2007 року у вечірній прайм-тайм, з 19.00 до 21.00. Вестиме їх ведучий програми «Час» та спец проектів Святослав Цеголко.
Проект теледебатів на 5 каналі є некомерційним, участь політичних сил – безкоштовною. Дебати організовані силами самого каналу. Нагадаємо, 5 канал брав участь у тендері на проведення теледебатів, спонсорованих фондом «Відродження».
Телекритика
-
Капітал АТЗТ «Українська незалежна ТВ-корпорація», яке є оператором каналу «Інтер», становить 372 840 000. Такого висновку дійшла компанія Ernst & Young, яка, як уже повідомляла «Телекритика», провела міжнародний аудит господарської діяльності «УНТК» за 2005-2006 роки.
Як повідомляє прес-служба «Інтера», чистий прибуток у 2006 році, за даними звітності, становив 123 306 000 грн. За висновком Ernst & Young, АТЗТ «УНТК» перебуває під контролем Валерія Хорошковського, громадянина України.
Телекритика
-
У складі топ-менеджменту «ТЕТа» відбулися зміни. Валерій Гросман, програмний директор телекомпанії «ТЕТ», став заступником голови правління каналу, а програмним директором призначено Вікторію Любенко, яка раніше працювала на каналі ICTV та СТБ. Про це «ТК» повідомив голова правління ЗАТ «ТЕТ» Григорій Тичина.
Валерій Гросман закінчив Миколаївський педагогічний інститут за спеціальністю «вчитель російської мови та літератури». Розпочав телевізійну кар’єру 1976 року на Миколаївському державному телебаченні. Пройшов шлях від редактора до генерального директора комерційного каналу. 1996 року обійняв посаду програмного директора ЗАТ «ММЦ-СТБ», у 1999 році працював виконавчим продюсером каналу «Ера». Із серпня 2000 року обіймав посаду програмного директора каналу «ТЕТ».
Григорій Тичина спростував неофіційну інформацію про те, що власники каналу залучили для його переформатування російських менеджерів: «Ми ніяких російських менеджерів не наймали. Не знаю, звідки у вас така інформація». Тим часом, у медійному середовищі наполегливо поширюються чутки про те, що на каналі в новому сезоні з’явиться більше інформаційних і навіть політичних проектів, зникне проект «Дом-2» і відбудуться радикальні зміни у складі топ-менеджменту.
Тим часом, Григорій Тичина стверджує, що й у новому сезоні канал залишиться розважально-інформаційним: «З’явиться низка нових проектів та програм, які вписуються в нинішню розважально-інформаційну концепцію телеканалу «ТЕТ». Презентація намічена на кінець серпня. До презентації я нічого прокоментувати не можу». Він також спростував інформацію про запуск нових новинних проектів.
Телекритика
-
Коли і в якому вигляді повернеться в ефір «Свобода слова»; про що новий ведучий програми говорив із Пінчуком; де живуть справжні журналістські стандарти… і чи побачимо ми Андрія у ролі футбольного коментатора :)
Після переходу Савіка Шустера на «Інтер» перед ICTV постала серйозна проблема: як знайти «зірці №1 політичного телебачення України» повноцінну заміну, що органічно впишеться у формат «Свободи слова»? Як подолати неминучу упередженість частини глядачів, які не уявляють це ток-шоу з іншим ведучим? Скептики казали, що «українського еквівалента» Савіка немає й бути не може. Але така людину знайшлась. Це Андрій Куликов, продюсер Української служби Бі-Бі-Сі, експерт освітнього проекту «ЖОРНА». Понад чверть століття із п’ятдесяти років свого життя він працює в журналістиці, і шанобливий тон, у якому про нього завжди говорять колеги, засвідчує неабиякий авторитет у професійних колах. Андрія Куликова можна сміливо називати українським уособленням західних стандартів журналістики (яких, за його словами, не існує). Минулого літа читачів «ТК» уже знайомила з Андрієм невгамовна Зіна Підалькіна.
Розмова, що відбулась у нас з Андрієм недільного ранку в малолюдному Гідропарку, велася, перш за все, про «Свободу слова». За кілька тижнів до початку заочного (адже програми мають виходити в той самий день тижня і, можливо, в одному слоті) змагання з новим ток-шоу Савіка Шустера на «головному каналі країни» Андрій Куликов випромінює спокій і впевненість у собі. Виявилось, шляху назад немає: Андрій уже подав заяву про звільнення лондонському начальству, і лише сподівається, що розлучення з Бі-Бі-Сі пройде без скандалів.
Місяць тому, 27 червня, я попросив на Бі-Бі-Сі відпустку за власний рахунок, що для мене було б найвигіднішим варіантом, бо я мав би майданчик для відступу в разі, якщо щось не складеться. А я припускаю, що щось може не скластися, хоча робитиму все, щоб склалось. Відпустки мені не надали, причому розгляд питання тривав місяць. Весь цей час канал чекав, і я дуже їм за це вдячний. Я навмисно хотів спочатку подати заяву про звільнення з Бі-Бі-Сі, а потім підписати контракт із ICTV. Але там усе обговорено, тож документ буде підписано найближчим часом, щойно Олександр Богуцький повернеться з відпочинку.
Андрію, «Свобода слова» повернеться в ефір 10 серпня вже в новому вигляді?
З новим ведучим, відформатована за часом. Ми з головним продюсером «Свободи слова» Михайлом Павловим і режисером Вірою Кричевською хотіли б, аби програма мала хронометражні рамки. Поки що думаємо про дві з половиною години.
Про якісь ще зміни ви можете говорити?
Хронометраж передбачає певні зміни у стилі ведення. Ведучий має бути жорсткіший і давати всім більш-менш рівні можливості висловитись. Бо «свобода», як усвідомлена необхідність, має бути такою, щоб не обмежувались нічиї права. А якщо хтось бере на себе забагато, цим він навмисно чи ненавмисно обмежує свободу інших.
Яким чином ви збираєтесь забезпечувати справедливість для всіх учасників програми?
Всім надаватиметься більш-менш однаковий час для висловлювання. Я вірю, що люди можуть не тільки говорити, але й слухати.
Ви казали, що маєте певні ідеї щодо вдосконалення програми. Що це за ідеї, і чи будуть вони втілюватись уже з 10 серпня?
Я гадаю, з 10 серпня їх зарано втілювати. Спершу треба познайомити глядачів із новим ведучим. Для когось це може бути шоком, хтось не сприйме, хтось – навпаки. Думаю, що нововпровадження треба робити з урахуванням кон’юнктури, поступово. Так само, як ті дві програми, які провів Олександр Богуцький. На відміну від декого, в мене не викликала несприйняття його манера ведення. Крім того, я вважаю, що він свідомо грав на заниження: йому не треба було перебивати нового ведучого, тому Сашко працював упівсили або навіть у чверть сили, можливо, навмисно припускаючись якихось помилок. Так само і тут викладати відразу всі козирі, думаю, не буде правильно. Переформатування програми відбуватиметься поступово. Що ж до ідей, то вони зараз на стадії обговорення. Можливо, готуватимуться відеосюжети, яких не було раніше; може змінитись система голосування.
Кого ви хочете бачити гостями студії?
Усіх, хто цікавий глядачам.
Але ж не раз говорилося, що глядачам цікаві одні й ті ж самі кількадесят людей, можливо, не найцінніші і не найцікавіші об’єктивно…
Я згоден, і сам писав у якійсь публікації в «Телекритиці», що є дуже багато людей, недовідомих публіці. Ми їх знаємо, але йдемо часто-густо за інерцією, знаючи, що певна відома особа дасть рейтинг напевно. А деякі дуже цікаві люди іноді навмисно не виходять на публіку, і наше завдання – не тільки знайти їх, але й привести в ефір і спробувати подати в такому вигляді, щоб вони зацікавили людей.
Не секрет, що перед минулими виборами Інна Богословська, чий проект «Віче» підтримував власник ICTV Віктор Пінчук, була майже в кожній «Свободі слова». Що не відповідало її політичній вазі…
… Можливо, це відповідало її телегенічності?
Можна й так сказати, але ми все ж не можемо не підозрювати канал і творчу групу програми в тому, що їм «спустили згори» якесь розпорядження. З неофіційних джерел траплялося чути: «Ну, попросили попіарити Інну, то що ж тут такого…». Що ви будете робити, якщо вас попросять когось попіарити?
Я думаю, що мені не скажуть когось піарити…
Гаразд: запрошувати когось частіше, ніж вам би хотілось.
Є така штука, як розтягнутий чи відкладений баланс. Якщо хтось переважає в конкретний період часу, то в наступний період ця людина не переважає. Головне, щоб цей період не тривав занадто довго. Цей принцип використовується в дуже багатьох телеорганізаціях та інформаційних службах. Зараз я можу легко давати всілякі обіцянки. Наобіцяю, а потім виявиться, що щось не так – чогось не зробив, або навпаки, щось вийшло краще, ніж я обіцяв. Подивимось, як буде. Я відкритий до критики і залюбки її сприйму. Поки що маю намір працювати в програмі так, щоб не було чого закинути.
Розкажіть про свій досвід телеведучого.
У 98-99-х я вів студію на Новому каналі, коли ним керував Михайло Павлов. Потім, на початку 2000 року, у мене була невеличка улюблена програма «Нічна драматургія» на СТБ. Ми запрошували туди цікавих людей, писали заготовку п’єси: там були експозиція, зав’язка, кульмінація і принаймні два варіанти розв’язки. Тоді інтерактив ще не був такий поширений, як зараз, хоча ми думали в цьому напрямку. В програмі ми пропонували на суд нашого гостя варіанти, які в нас були. Я провів сім випусків цієї програми перед тим, як поїхав на Бі-Бі-Сі. «Нічну драматургію» після мене ще довго вів Сергій Куций – один із найяскравіших ведучих того часу. До того він вів на ММЦ «Інтерньюз» програму «Параграф». Зараз працює у прес-службі.
Крім вас, на роль ведучого «Свободи слова» трактувались Марина Остапенко, Сергій Рахманін і Олександр Богуцький. На вашу думку, хто підійшов би найкраще, якби не вибрали вас?
Власне, Сергій Куций, якби він трактувався. Ми нещодавно говорили з ним приватно, і я сказав, що є дві людини, які, на мою думку, могли би вписатись у цю програму повністю – він і Віталій Портников.
А Портникову пропонували?
Я не знаю, чи пропонували, але така ідея виникала. А з тих, хто трактувався, найкращою ведучою могла б бути Марина Остапенко.
Що вам не подобалось у «Свободі слова» Савіка Шустера?
Не подобалось те, що вона була дуже-дуже-дуже довга. Та все ж кілька програм я додивлявся до кінця, і мені було цікаво – хоча це була друга година ночі. Але я – глядач специфічний, бо я дивився не лише заради програми як такої, але й заради того, щоб побачити, як вона поставлена, як поводиться ведучий тощо. Я думаю, що в цьому випадку менше – краще: програму можна зробити цікавішою і динамічнішою. Крім того, я довго не міг зрозуміти ці криві. Мені здавалося, що це ускладнює програму. Є люди, вони висловлюються – то слухай їх і роби висновки. Згодом я оцінив їхнє значення, бо вони дають реакцію аудиторії.
Ще в мене завжди викликав запитання ступінь причетності Савіка Шустера до того, що відбувається в програмі і в країні взагалі. Мені було дуже цікаво спостерігати за його еволюцією. На певному етапі, десь у середині життя програми, мені стало здаватися, що Савіку самому стало цікаво працювати з цими людьми, розбиратися в обстановці в країні, її розвиткові. Тоді дивитися «Свободу слова» стало набагато зручніше. Ще мене завжди бентежила велика кількість гостей із Росії. Я усвідомлюю важливість Росії та її політиків для України, але, можливо, не завжди варто підкреслювати, що ми не можемо самі дати собі ради.
А що найбільше імпонувало в програмі?
По-перше, те, що в ній справді є свобода слова. По-друге, те, як виважено поводився Савік.
Ви знайомі з ним особисто?
Ні. Навіть ніколи не бачились.
Уже відомо, що політичне ток-шоу на «Інтері» виходитиме в той самий день, що «Свобода слова»…
(Дивується) І в той самий час?
Принаймні, за попередньою інформацією, воно вийде у п'ятницю, 24 серпня. Можливо, в тому самому слоті. Ви будете щось із цим робити?
А що з цим робити?
Наприклад, міняти день.
Міняти день я не збираюсь, і не чув, щоб керівництво каналу збиралося. Якщо ток-шоу Савіка вийде 24 серпня, в нас є два тижні фори. Ми маємо час познайомитися з глядачами.
Отже, ви категорично проти того, щоб міняти п’ятницю на інший день?
Ні, я не категорично проти – я поки що проти, тому що є звички аудиторії, і зразу ламати ці звички не хочеться. Знов-таки, два тижні, які ми працюватимемо до їхнього виходу – це перевага. До того ж, є такий чинник, як відомість і невідомість. Савік Шустер – величина, але це відома величина, а я – невідома. Можливо, в цьому є перевага (Усміхається.)
Про ведучого одного політичного ток-шоу казали, що він працює один день на тиждень, у день виходу програми, а шість днів – відпочиває. Скільки часу ви присвячуватимете підготовці кожного випуску?
Я певен, що щільна підготовка триватиме три дні. В середу зранку має бути визначена тема і люди, яких ми хочемо запросити. Можливо, й раніше. Вже з середи треба думати над сценарієм: запитання, які будуть поставлені, підтеми, які розвиватимуться… Але, знаючи, як у нас розвиваються події, не можна виключити, що в останній день усе зміниться. Таке бувало і, звичайно, ще буде. Це природа таких програм. Крім того, звісно ж, треба аналізувати ті програми, які вийшли до ефіру – на це потрібен день. Передивитися ці дві з половиною години, обговорити… Тож реально я дивлюся на п’ятиденний робочий тиждень. Думаю, це нормально: треба тренуватись, навчатись, відпрацьовувати рух і мову.
Отже, вільного часу на якісь інші проекти не буде?
Сподіваюся, що буде. Принаймні, я планую викладати в Київському Інституті журналістики. Я читав курс «Вступ до спеціальності» в Київському інституті масових комунікацій і курс «Радіосправа» в Інституті журналістики, і в майбутньому хотів би це продовжити.
А що з вашим проектом «ЖОРНА»?
Він успішно наближається до завершення. У мене там зобов’язання до 19 вересня; далі проект триватиме до 6 грудня, але моя подальша участь у ньому не передбачена.
Чи запрошуватимете ви на «Свободу слова» нових журналістів чи редакторів?
Там залишився кістяк старої команди: дуже досвідчені редактор Світлана Соколова та Юрій Литвиненко. Зараз ми шукаємо шеф-редактора і ще двох молодших редакторів.
Хто визначає тему програми – шеф-редактор чи ведучий?
Насправді визначає ведучий, але шеф-редактор може запропонувати свій варіант, і ми це обговоримо.
Чи матиме Олександр Богуцький право голосу у визначенні теми?
Генеральний директор повинен мати право голосу.
А що робитимете, якщо будуть якісь суперечності?
Подивимось. Суперечності неминучі, але так само неминуче вони розв’язуються. Я вірю в те, що розумні люди можуть знайти компроміс. Ні новини, ні будь-яка програма на телебаченні не є автономним організмом. Вона існує як частина великого цілого, тому враховувати думку найвищого керівництва каналу необхідно.
Чи належить до «найвищого керівництва» Віктор Пінчук?
Він не керівник каналу.
А якщо він зателефонує і висловить свої міркування щодо програми? Кажуть, він спілкувався із Савіком по телефону…
Досі він мені не дзвонив.
Але ви з ним зустрічалися. Про що ви говорили?
Про бачення програми і про те, якою мовою вона має виходити. Після двох років ведення програми російською не так просто прийняти рішення про зміну мови. Сформувалися звички аудиторії, образ програми. Коли мені зробили пропозицію, я передчував, що це питання може постати. Зробив пошук по Інтернету і знайшов інтерв’ю Савіка Шустера, в якому він казав, що така програма, як «Свобода слова», має виходити саме російською.
Чому?
Дивімося реально на речі. За соціологічними опитуваннями більшість населення України надає перевагу російській мові. І це зручність для багатьох людей. Ще одне міркування, якого я, щоправда, не поділяю, - те, що іноземним учасникам, перш за все росіянам, суто технологічно зручніше, щоб програма виходила російською. Я вважаю, що логічно, щоб ця програма виходила українською, як і більшість програм на українському телебаченні.
Зійшлись на українській?
Так. Ми вестимемо програму українською мовою, а російською розмовлятимемо з тими, хто віддає перевагу російській, англійською – з тими, хто розмовляє англійською. Польською і білоруською теж можемо.
Ви казали своїм студентам, що західних стандартів журналістики не існує. А які, на вашу думку, стандарти діють сьогодні в українській журналістиці?
Діє бажання дуже багатьох журналістів і редакторів працювати за якщо не найвищою, то високою міркою. І багато людей, про яких ми навіть не знаємо, бо вони працюють у провінції, працюють саме так. Мені пощастило, проводячи семінари в регіонах, познайомитися з такими людьми. Назву декількох: головний редактор черкаської газети «Нова доба» Сергій Томіленко, Лариса Артеменко з газети «Кременчуцький телеграф», Ольга Прядко, яка працювала на радіо «Вісма» в Кременчуці, Євген Білий та інші з херсонської газети «Горожанин и горожанка», журналісти з Одеси… Але, оскільки їхнє поле впливу обмежене, ми переважно про них не знаємо. Але і в Києві, звичайно, є багато людей, які дуже хочуть, і яким часто вдається працювати за найвищими вимогами.
Мені здається, що ми трохи губимося в тій величезній кількості засобів масової інформації, яка в нас є. На мою думку, це нам тільки шкодить. Ця кількість нібито є позірним доказом свободи слова, але насправді свободу слова варто плекати і культивувати в кожному ЗМІ, а не розкидати по шматочках по всіх восьми тисячах періодичних видань чи п’ятнадцяти загальнонаціональних телеканалах.
Можливо, ця проблема зникне, коли на медіаринку з’явиться здорова вільна конкуренція?
Не думаю, що все так просто. Якщо газета може не виходити два-три роки, потім вийти кілька разів під вибори, заробити купу грошей і залягти у сплячку знову, ми цього ніколи не позбудемось. Або якщо телеканал може з року в рік давати лише збитки, але все одно відтягувати на себе робочу силу і бодай якийсь сегмент глядачів. Механізм втручання держави в індустрію не розроблений, і позірно це обмеження демократії. Але, як на мене, коли вже держава втручається в інші галузі економіки, то медіа також слід розглядати як ринок, у який так само можна втручатись. Я за монополізацію і вертикальну структуризацію ринку. Не за монополізацію, після якої залишаться двоє-троє гравців, звісно ж. Але, умовно кажучи, мають існувати шість-сім, щонайбільше десять, загальнонаціональних каналів і їхні обласні відділення. А не те, що є зараз, коли в Одесі, наприклад, існує кільканадцять квазінезалежних телекомпаній, які місцевий рекламний ринок прогодувати не може, а національний рекламодавець не зацікавлений. За рахунок чого вони виживатимуть? Відповідь проста: за рахунок продажу новин. Якщо ж туди прийде національний гравець, то, принаймні, від місцевих впливів він буде захищеним. Його не злякає який-небудь депутат місцевої ради…
Коли вже ви згадали про новини, скажіть, як ви оцінюєте якість інформаційного продукту ICTV?
Скажу чесно: давно не дивився. Річ у тім, що мої глядацькі вподобання зараз великою мірою формує моя тітонька, з якою я живу. А вона дивиться переважно «Інтер». По-перше, тому, що вона російськомовна, по-друге, до певного часу стилістика новин «Інтера» набагато більше відповідала її вподобанням, ніж будь-що інше.
«До певного часу» - це...
До змін, які відбулись у травні. Зараз ми з тітонькою болісно вирішуємо, чи дивитися нам далі новини «Інтера», чи ні.
А як вам теперішні новини «1+1»? Адже ви є одним із засновників «ТСН».
Можна й так сказати. Але моя роль завжди була другою, бо першим був Сашко Ткаченко, який узяв мене на роботу, і в якого я багато чого навчився. Якщо він був бойовим командиром, то я – начальником штабу, який виконував усе, що він скаже. «ТСН» зараз за рахунок того, що там зійшлися принаймні дві команди, демонструє різностильність. Не знаю, як там відбувається планування. Щодо картинки, операторської та режисерської подачі відеоматеріалів вони досі тримають вельми високу планку.
З українських теленовин мені до вподоби «Репортер» на Новому. У лютому чи березні я дивився їх цілий тиждень, і вважаю Андрія Макаренка дуже пристойним ведучим. «Вікон» СТБ давно не дивився, хоча чув багато відгуків.
«Свобода слова» не може існувати окремо від комплексу інформаційно-аналітичного мовлення каналу. Савік Шустер казав, що ця програма повинна йти у зв’язці з новинами і аналітичним тижневиком. Чи будете ви координуватися?
Я поділяю цю думку. Можливо, не «у зв’язці», але повинне бути певне узгодження та врахування того, що роблять новини та аналітичний тижневик. Я не бачив новин, але кілька разів дивився «Факти тижня з Оксаною Соколовою». На мою думку, як тижневий продукт це зараз найкраще з того, що я бачив. Все дуже ретельно відпрацьовано і сплановано. Бракує ризикованості, за рахунок якої зараз беруть «Подробиці тижня» на «Інтері». В них з’являються несподівані теми: наприклад, я був дуже заскочений тим, що вони показали репортаж про «кравчучки», а потім - репортаж про зйомки продовження «Трьох мушкетерів». Це цікаво! Що ж до Оксани Соколової, то мені дуже подобається, як вона веде програму, але цієї легкої «божеволинки» не вистачає.
Ще мені здається, що зараз в українській журналістиці превалює увага до відомих людей, і хоча є спроби привернути увагу до людей пересічних, вони не завжди спрацьовують.
Але ж «лайф», який ми часто бачимо в новинах провідних каналів, далеко не завжди вартий уваги. То як треба привертати увагу до пересічних людей, щоб результат був успішним?
Наполегливістю. Не кидати цю справу за місяць чи два після того, як здалося, що рейтинги впали. А головне – якістю виконання. Можливо, в процесі підготовки таких матеріалів треба більше подумати, познімати, краще змонтувати, ніж готуючи репортаж із Верховної Ради, який привертає увагу за рахунок знайомих облич. Я думаю, що настала пора показувати не те, що нам сказали, і не те, що хочуть зробити політики, а те, як воно робиться або не робиться на місці. А показати це можна лише через мою тітку Валентину Михайлівну, якій 83 роки, або через чиюсь дочку, яка вступає в університет, та інші подібні приклади.
Чи будете ви привертати увагу до пересічних людей у «Свободі слова»?
Гадаю, так. По-перше, є вільний мікрофон. По-друге, за рахунок розширення кола учасників, а також обговорення не лише гасел, але й їх виконання.
Але ж люди перед «вільним мікрофоном» зазвичай говорять стандартні й банальні речі – «геть такого-то», «слава такому-то», «досить сваритися» - відтак їх ніхто не слухає. Як стимулювати людей говорити щось свіже, що зацікавить глядача?
Для цього їх треба лише закликати. Вони, напевно, діють на підставі того, що вони бачили. Якщо їм дати зрозуміти що цікавіше було б почути від них дещо інше – вони скажуть. У людей величезний запас того, що вони хочуть і можуть сказати.
Чому, на вашу думку, так в Україні довго немає суспільного мовлення? Нема політичної волі, чи суспільство не доросло?
Суспільство наше давно доросло. Річ навіть не в тому, що нема політичної волі, а в тому, що є політична воля на інше. Є величезна спокуса використовувати наявні державні ресурси для того, щоб забезпечувати перевагу тих, хто при владі. Це ілюзія, тому що державні ЗМІ настільки слабкі, що часто є контрпродуктивними, та й виборці дуже багато чого розуміють і бачать, що державні чи комунальні медіа хвалять тих, хто ними володіє. Те, що Перший канал так і не перетворений на суспільне мовлення, свідчить про те, що «помаранчева» команда сподівалась використати його як медіаресурс під час парламентської кампанії. Тепер – знову.
Наскільки продуктивною є «джинса» в тому вигляді, в якому вона існує в новинах зараз?
На мій погляд, вона є абсолютно непродуктивною, враховуючи ті витрати, які на неї ідуть. Зокрема, я переконався в цьому в Одесі в 2004 році. Мій улюблений приклад: у 20-хвилинному випуску новин місцевого телеканалу був 8,5-хвилинний сюжет про здачу одного житлового будинку, в якому 17 разів з’явилася назва компанії, яка цей будинок збудувала. Мені здається, що будь-хто зразу розпізнає це. Яка ж може бути довіра, по-перше, до цього матеріалу, по-друге, до програми, по-третє, до каналу, який дає це в ефір? Але донести це до тих, хто замовляє «джинсу», дуже важко. Напевно, це все ж таки дешевше, ніж замовляти справжню рекламу. По-друге, в багатьох людей, які замовляють сюжети, існує глибоко хибне переконання, що новинам люди довіряють, а рекламі – ні. Насправді ж рекламі ми не довіряємо лише на рівні свідомості, а на рівні підсвідомості вона змушує нас купувати товар.
Чи є способи боротьби із «джинсою»?
Є, і я бачив такі приклади. В Одесі один із каналів чітко виводить замовні матеріали за межі випуску новин. Колись так робили на СТБ…. Є ще кілька прикладів. Принаймні, «бізнес-новини», якщо ще й не є насправді бізнес-новинами, але вже не подаються як новини в чистому вигляді. Тут має бути двосторонній рух. З одного боку, керівники каналів і редактори мають усвідомлювати, що «джинса» страшенно їм шкодить: хоча й дає негайний позитивний ефект у вигляді грошей, але в цілому псує їхню репутацію. З іншого, вони мають наполегливо доводити тим, хто намагається замовити «джинсу», що це марнування грошей.
Чи поставив вам канал якусь рейтингову планку, як зараз заведено? Савіку Шустеру, наприклад, дали завдання – частка 35%.
Завдання переді мною не ставили, але ми орієнтуємось на те, щоб повторювати середні рейтинги програми «Свобода слова» в сезоні 2006/2007.
Що спонукало вас прийняти рішення стати ведучим «Свободи слова»?
Я дуже давно хотів працювати в Україні. «Свобода слова» для мене – один із дуже привабливих варіантів здійснення цього бажання. Я думаю, що в Україні дуже багато роботи. І пропозиція ICTV – не єдина, яка в мене була, просто вона надійшла першою. Було ще дві пропозиції з телебачення, одна – робота в інформаційному мовленні, інша – робота ведучого.
Звичайно, для мене почесно, що мені запропонували вести саме флагманську програму. Крім того, є елемент змагальності. Сама пропозиція взяти участь у трактах була для мене повною несподіванкою, та коли тракти почалися, захотілося перемогти. Змагання на цьому не закінчилося – доведеться ще змагатися з конкурентами, і не лише з програмою Савіка Шустера.
Ви підписуєте контракт на певний період, чи він безстроковий?
Ні, він не безстроковий.
А чи готові ви, що врешті-решт вам скажуть: «sorry, але ви не виправдали сподівань…»?
Ну, звичайно!
І що тоді? Повернетесь на Бі-Бі-Сі?
Та ні. На Бі-Бі-Сі ні я не вертатимусь, ні мене вже не візьмуть. Я раз повернувся, але вдруге вже не зможу. Тричі в одну річку не ввійдеш, та й річка насправді вже вдруге була не та сама. Мені там не настільки цікаво в порівнянні з тим, що можна і треба робити в Україні. До того, що мені скажуть «sorry…», я готовий. Вже кілька разів казали – з різних причин. У мене був дуже сумний досвід, коли я прийшов на ММЦ «Інтерньюз» 96-го року, абсолютно не підготовлений до роботи на телебаченні. Я дуже добре знався на новинах та інших аспектах журналістики, але про тележурналістику не мав жодного уявлення. Вважав, що, аби скоротити телевізійний матеріал, достатньо вирізати з нього, як на радіо, якийсь шмат плівки…
А зараз ви тренуєтесь?
Беру уроки сценічної мови. І в нас ще будуть тракти.
У грудні минулого року на майстер-класі «Мистецтво інтерв’ю» Савік Шустер казав, що був готовий зайнятись реорганізацією інформаційного мовлення ICTV і навіть робив таку пропозицію керівництву, але воно не побачило в цьому потреби. Як би ви поставились до такої ідеї?
Я не хотів би вести мову про реорганізацію. Знаю дуже добре Олександра Бєлова, який очолює новини на ICTV, і вважаю, що це людина професійна, освічена і з великим потенціалом. Якщо йому буде потрібна моя допомога – так, будь ласка.
А якщо вам запропонують якусь паралельну роботу в інших проектах ICTV, ви погодитесь?
Якщо вони вважатимуть, що це потрібно каналу, погоджуся. Мені було б цікаво.
Які проекти вас могли б зацікавити?
Будь-які, окрім коментування футбольних та інших спортивних змагань. (Сміється) Хоча іноді я думаю і про це. Просто я з 86 року практично не дивлюся футбол, а про баскетбол знаю мало.
Світлана Остапа, Отар Довженко - Телекритика
-
Ірена Фешак обійняла посаду директора департаменту реклами телеканалу «Тоніс» замість Наталії Чернявської.
Раніше пані Фешак працювала керівником відділу продажу телевізійної реклами на телерадіокомпанії «Люкс» (м. Львів) та комерційним директором каналу новин «24» (м. Київ). Має продюсерський досвід роботи над телевізійними проектами.
«Тоніс» - інформаційно-пізнавальний телеканал. Заснований у 1989 р. Частка аудиторії 18+ в липні 2007 р. - 1,19%. Входить до складу медіа-холдингу «Медіа Дім». З лютого 2007 р. телеканал очолює Микола Княжицький.
гідно висновку міжнародної аудиторської компанії Ernst & Young, яка у червні поточного року завершила перевірку фінансової звітності АТЗТ «Українська незалежна телевізійна корпорація», чистий прибуток телеканалу «Інтер» у 2006 р. становив 123,306 млн грн., а капітал компанії складає 372,840 млн грн.
За висновком Ernst & Young, фінансова звітність АТЗТ «УНТК» достовірно у всіх суттєвих аспектах відображає фінансовий стан підприємства, а також результати його фінансово-господарської діяльності, відповідно до вимог Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності (МСФЗ).
Згідно висновку аудитора, АТЗТ «УНТК» знаходиться під контролем громадянина України Валерія Хорошковського.
Нагадаємо, що це перший міжнародний аудит з часу створення АТЗТ «УНТК». Перевірка фінансової звітності проводилася за 2005 і 2006 роки. «Відтепер процедура міжнародного аудиту буде проводитись щорічно», - повідомили МБ у прес-службі телеканалу «Інтер».
Телеканал «Інтер» - загальнонаціональний канал. Доля аудиторії в липні 2007 р. (люди 18+) склала 24,05%. Технічне покриття – 96%. В ефірі з жовтня 1996 р.
Первый выпуск нового ток-шоу Савика Шустера на телеканале «Интер» выйдет в эфир 24 августа в 21:30, то есть в то же время, что и программа Свобода слова, которая после ухода с ICTV Шустера впервые 10 августа пойдёт с новым ведущим Андреем Куликовым, пишет газета «Сегодня», Украина.
В отличие от «бесконечной» «Свободы слова», программа Савика Шустера будет иметь фиксированный хронометраж - с 21:30 до 23:30.
Что касается формата программы, то это будет ток-шоу, остальные детали, так же, как и название, пока держатся в строжайшем секрете.
Также удалось выяснить, что на «Интере» может появиться и совместный проект Савика Шустера и руководителя Центра общественных связей Министерства внутренних дел, а также известного телеведущего Константина Стогния. Бигборды с изображениям Шустера и Стогния уже висят в Киеве со словами «свобода» и «закон». «Есть идея ведения совместной программы», - сообщил г-н Стогний.
Телеканал «Интер» - общенациональный канал. В эфире с октября 1996 р. Доля аудитории в июле 2007 г. (люди 18+) - 24,05%. Техніческое покрытие – 96%. Чистая прибыль в 2006 г. - 123,306 млн грн. Капитализация в 2006 г. - 372,840 млн грн.
http://www.segodnya.ua
-
Телеканал Інтер спростовує інформацію про зміну власників
Прес-служба телеканалу Інтер спростовує інформацію щодо змін у структурі власників.
Про це йдеться в офіційній заяві прес-служби “Інтеру”, текст якої є в розпорядженні УНІАН.
“ТОВ "Український медіа-проект", якому належить 61% акцій АТЗТ "Українська незалежна ТВ-корпорація" (телевізійний канал "Інтер"), заявляє про те, що інформація щодо змін у структурі власників каналу, яка була розповсюджена деякими ЗМІ, не відповідає дійсності”, - наголошується в заяві. На “Інтері” зазначають, що 61% акцій телеканалу як і раніше належать ТОВ "Український медіа-проект", єдиним і кінцевим власником якого є Валерій ХОРОШКОВСЬКИЙ, 29 % - ВАТ "Первый канал", 10% - ТОВ "Пегас Телебачення".
У прес-службі наголосили, що представник акціонера розглядає появу інформації про зміну власників "Інтера" як елемент недобросовісної конкуренції щодо телеканалу, а також як частину кампанії, яка проводиться з метою заподіяння шкоди діловій репутації не тільки акціонерів, а й АТЗТ "УНТК". У зв’язку з цим ТОВ "Український медіа-проект" рекомендує утриматися від подальшого розповсюдження хибної інформації щодо власників каналу і має намір звернутися до суду за оскарженням інформації, яку було розповсюджено, а також відшкодуваннями збитків.
ТОВ "Український медіа-проект" є власником 61% акцій АТЗТ "Українська незалежна ТВ-корпорація" (телевізійний канал "Інтер"), 90% ТОВ "Кіно-ТВ" (телеканал "Ентер Фільм"), 90% ТОВ "Музика-ТВ" (телеканал "Ентер Музика"). Крім того, до холдингу входять телевізійні канали К1, К2 і "Мегаспорт", а також інші медіа-активи.
Як повідомлялося, деякі ЗМІ розповсюдили інформацію згідно з якою бізнесмен Дмитро ФІРТАШ, що має 45% РосУкрЕнерго, заволодів частиною акцій найбільшої українського телеканалу «Інтер». Зокрема наголошувалося, що Д.ФІРТАШ, разом з бізнесменом Віталієм ГАЙДУКОМ викупили 61 відсоток акцій телеканалу у Олександра АБРАМОВА, який є власником Євраз Груп. За акції було сплачено 600 млн. доларів США.
-
SIRIUS2_3 5E 12073 H 27500 на каналі FEED вже майже тиждень іде ТРК Україна відкрито до того було Рівне1, УТ1, Інтер.
-
За словами першого віце-президента «Першого національного» Володимира Задорожного, оновлена інформаційна служба телеканалу буде розташована під «телеолівцем». Вже зроблено попередній план нових приміщень - це буде замкнутий цикл виробництва зі студією, ньюзрумом, апаратними монтажу, архівами та ТЖК. Вартість переоснащенная служби новин не разголошується.
У приміщеннях також планується розташування інформаційного павільйону, сучасного апаратно-студійного блоку для мовлення усіх інформаційних проектів - політичних, економічних, спортивних тощо. «Зараз ми ремонтуємо біля 1000 квадратних метрів площ телекомпанії», - каже пан Задорожний.
Ремонтні роботи Ут-1 проводить самотужки. Паралельно відбувається технічне переоснащення телекомпанії. Вже придбано комплекс автоматизації виробництва «Новин» - AVID. У цей комплекс входять системи нелінійного монтажу, програмне забезпечення, що дозволяє повністю виготовляти весь випуск новин у комп’ютері. Також придбано дванадцять комплектів сучасних камер (IKEGAMI). «На сьогодні аналогами такої техніки в Україні не володіє жодна телекомпанія», - повідомили «МедиаБізнесу» в пресс-службі Ут-1. Також телеканал придбав 8 комплектів портативних цифрових камер, п’ять з яких вже працюють у регіонах, а три - на спецпроектах.
Нагадаємо, що це перше перше переоснащення телекомпанії за останні 14 років. Очікується, що запуск нової студії відбудеться у січні 2008 р.
УТ-1 - Національна телерадіокомпанія України. Заснована у 1939 р. Частка аудиторії каналу (люди 18+) в липні 2007 р. склала 1,89%. Технічне покриття – 97%.
-
«Відкрита зона» виходитиме на Першому національному
Цикл документальних фільмів «Відкрита зона» виробництва продюсерської компанії «Закрита зона») з вересня виходитиме на Першому національному. Про це «Телекритиці» повідомила головний редактор компанії Наталія Фіцич.
Формат «Відкритої зони» залишається незмінним. Це будуть 26-хвилинні документальні фільми різноманітної тематики, які виходитимуть в ефір щотижнево. Щодо часу і дня виходу в ефір Перший національний ще визначається.
Нагадаємо, що «Закрита зона» остаточно розірвала стосунки з 5 каналом. Керівництво каналу мотивувало це рішення тим, що керівник і співвласник продюсерського центру Володимир Ар'єв є кандидатом у депутати.
«Телекритика»
-
Ліга чемпіонів змінила прописку в українському телеефірі
Уперше з 1994 року "Перший національний" не буде транслювати матчі футбольної Ліги чемпіонів. У нинішньому сезоні основний раунд найпрестижнішого клубного турніру покажуть канали "1+1" і ТРК "Україна". Про це виданню Коммерсантъ заявив президент компанії "Поверхность", що володіє правами на трансляцію матчів Ліги чемпіонів, Віктор Самойленко.
За інформацією видання, "Поверхность" придбала права на трансляцію Ліги чемпіонів на три роки за ?4,5 млн. Нагадаємо, з 1994 року Лігу показував "Перший національний" (Національна телекомпанія України (НТКУ)).
"На жаль, цього року НТКУ відмовилася від показу Ліги чемпіонів із фінансових міркувань. З ефірних каналів показувати Лігу будуть "1+1" і ТРК "Україна", що придбали в нас ліцензії на трансляції",- повідомив Віктор Самойленко.
За його словами, якщо в груповий турнір пройдуть "Динамо" і "Шахтар", то, за попередньою домовленістю, "1+1" буде транслювати ігри киян, а ТРК "Україна" - матчі донеччан. Крім того, обидва канали мають намір показувати огляди кожного ігрового дня Ліги чемпіонів і матчі турніру в записі. "Інші ігри Ліги чемпіонів можна буде побачити на каналах "Спорт-1" і "Спорт-2",- розповів пан Самойленко.
На каналах "1+1" і ТРК "Україна" підтвердили свою зацікавленість у трансляції Ліги чемпіонів. "Ми дійсно хочемо показувати Лігу, і зараз контракт знаходиться в стадії підписання",- заявила PR-директор ТРК "Україна" Ганна Захараш. Улагоджує останні формальності і канал "1+1". "Переговори ведуться, бажання показати Лігу чемпіонів у нас є. Залишилося тільки підписати контракти й оголосити про це офіційно",- відзначив керівник спортивної редакції "1+1" Сергій Полховський.
-
26 жовтня відбудеться Форум «Цифрове мовлення в Україні»
Перший міжнародний Форум відбудеться 26 жовтня за ініціативи Індустріального телевізійного комітету (ІТК) та Незалежної асоціації мовників (НАМ). Метою заходу є узгодження інтересів усіх сторін, причетних до процесу переходу з аналогового на цифрове телевізійне мовлення.
На Форумі будуть обговорюватися такі теми:
- Державне регулювання запровадження цифрового мовлення в Україні;
- Цифрове мовлення – технічні аспекти;
- Проблеми програмного наповнення цифрових каналів мовлення;
- Дослідження аудиторії в умовах цифрового мовлення.
Участь у Форумі братимуть представники регулюючих державних органів, вітчизняних телеканалів, галузевих організацій, великих рекламодавців, медіа-агенцій та сейлз-хаусів, кабельних операторів та операторів технічної підтримки. Також будуть запрошені незалежні українські та закордонні телевізійні експерти. Роботу буде організовано за секціями у форматі 15-хвилинних доповідей із подальшим обговоренням. Результатом проведення Форуму стане створення документу, що має відображати інтереси його учасників та містити рекомендації до дій у процесі переходу на цифрове телебачення.
Індустріальний телевізійний комітет – галузева асоціація, що представляє інтереси телевізійного ринку України. Заснована 27 серпня 2002 р. До ІТК входять телеканали «Інтер», «1+1», ICTV, СТБ, «Новий канал», М1, ТЕТ, телеканал «Україна», НТН і «Тоніс», рекламні агентства Publicis Groupe Media (в минулому DMD&B/Starcom MediaVest Group), Provid/BBDO, Іnіtіatіve medіa і FCB MA, а також великі рекламодавці – представництва компаній Coca-Cola, Unilever і Procter&Gamble в Україні.
«5 канал» запускає нові політичні проекти
24 серпня «5 канал» розпочинає виборчий марафон, присвячений достроковим виборам до Верховної Ради України. В ефірі каналу з’являться нові проекти: ток-шоу «Теледебати. Парламентські вибори-2007» та «Українська незалежність: шосте скликання». Крім цього, публіцистичні проекти «Майдан», «5 копійок», «Час інтерв’ю» та «Новий час» до кінця передвиборної кампанії виходитимуть у форматі спецпроектів.
Проект «Теледебати. Парламентські вибори-2007» виходитиме щоп’ятниці, починаючи з 24 серпня, у прямому ефірі каналу о 19.00, повідомляє прес-служба «5 каналу». Це цикл з 5 тематичних передвиборних ток-шоу за участі найрейтинговіших партій/блоків, та експертів і представників громадського сектору. Кожна програма присвячуватиметься одній широкій темі, в межах якої політики зможуть захистити свої програми. Модератор теледебатів – ведучий програми «Час» та спецпроектів Святослав Цеголко.
«Українська незалежність: шосте скликання» – п’ятисерійн документальний проект Святослава Цеголка про історію політичних сил, присвячений лідерам виборчих перегонів. «Наша мета – проаналізувати: що робили головні конкуренти на виборах упродовж останнього року?» - каже автор та ведучий проекту Святослав Цеголко.
Дещо в оновленому вигляді з’явиться програма «Новий час». «Протягом передвиборної кампанії вона стане головним містком між виборцями та політиками», - впевнений шеф-редактор каналу Олександр Народецький. «Новий час» вестимуть двоє ведучих у київській студії, а також співведучий з регіонів – найбільших міст України. Глядачі в прямому ефірі зможуть ставити запитання політикам.
Іронічно-політичне шоу Романа Чайки «5 копійок» також виходитиме в спеціальному форматі. «В цих п’яти програмах ми хочемо показати глядачам ментальний зріз суспільних очікувань та розчарувань», - каже пан Чайка.
Завершиться серія спецпроектів інформаційним марафоном «Парламентські вибори-2007», який триватиме протягом усієї доби виборів і продовжуватиметься аж до оголошення офіційного результату виборів.
«5 канал» – загальнонаціональний інформаційний телеканал. Вперше з’явився в ефірі в 2003 р. Частка аудиторії (люди 18+) в липні 2007 р. склала 1,88%. Технічне покриття – 70%. Створений в результаті об’єднання ТРК «НБМ» і ТРК «Експрес-інформ». Входить в групу «Концерн „Укрпромінвест”». Контролює групу народний депутат України Петро Порошенко.
«Слов’янський канал» (лого SCI; ТОВ «Міжнародний «Слов’янський канал») – оператор телекомунікацій – SES SIRIUS AB (Швеція), супутник «SIRIUS – 2»; формат мовлення – інформаційно-розважальний. Як розповіла раніше в інтерв’ю УНІАН Валерія Іваненко, генеральний директор та один із власників телекомпанії (за статутними документами їй належить 40% акцій, решта – 5 пакетів по 12% - належать іншим фізичним особам), глядачі побачать «тематичний культурно-пізнавальний “Слов’янський канал”, регулярно і якомога ширше розповідати про історію, традиції, культуру, сьогоднішні досягнення, правдиво інформувати світову спільноту про різні аспекти життєдіяльності сучасного слов’янства, сприяти зміцненню зв’язків громадян слов’янських держав, слов’янських діаспор». Також вона повідомила, що головним автором ідеї був Володимир Іваненко, який раптово помер у жовтні 2006 року. Він був відомий в Україні та за її межами телепродюсер і громадський діяч, фундатор першого в СРСР ефірно-кабельного телебачення, ініціатор проведення першого з’їзду незалежних телекомпаній і телестудій під гаслом «За охорону авторських прав», засновник телекомпаній ТОНІС і ТЕТ.
Проект рішення «Про заяву «Слов’янський канал», м. Київ, щодо видачі ліцензії на мовлення» розглядався на засіданні 5 липня 2007 року, але тоді Національна рада вирішила перенести розгляд питання до моменту доопрацювання статутних документів.
Також на сьогоднішньому засіданні Нацрада відклала слухання до з’ясування обставин справи щодо рішення про видачу ліцензії на супутникове мовлення ТОВ «М’юзик-бокс Україна». У представленні проекту каналу в Нацраді генеральний директор компанії Кирило Масленцин зауважив, що ідеться про відкриття українського відділення каналу «MBOX» (Росія), який покриває із супутника понад 50 країн. Канал є музично-розважальним і, за словами пана Масленцина, має намір пропагувати українську музику у країнах мовлення, включаючи її у свої міжнародні ротації, а також готуватиме пізнавальні програми про українську музику для глядачів в Україні.
До кінця року в Україні збираються розпочати мовлення ще два супутникові канали – «Дизайн–TV» та «Shopping-TV» (відповідно ТОВ «PL TV» та «PL SALES»). Як відомо із програмної концепції каналу, канал «Дизайн–TV» має бути українським аналогом каналів Style і Fashion, розповідатиме про новини моди, передбачатиме програми про українську модну індустрію, сповіщатиме про тренди щодо дизайну одягу, інтер’єрів, ландшафтного дизайну. «Shopping–TV» - «надаватиме інформацію про товари». Розгляд питання про видачу ліцензії цим телеканалам Нацрада з питань ТБ і РМ зняла з розгляду. Як пояснив член Нацради Віктор Понеділко, «оскільки не всі члени Нацради опрацювали документи».
-
ICTV звинувачує Інтер у крадіжці “Свободи слова”
У телевізійних кругах вибухнув скандал. Його причина — перший ефір програми «Свобода з Савіком Шустером, що відбувся на каналі» «Інтер» в день незалежності. Керівництво каналу ICTV вважає, що ця програма є копією їхньої «Свободи слова», яку раніше вів Шустер.
Генеральний продюсер ICTV Олександр Богуцький побачив в діях конкурентів порушення прав каналу на формат такого шоу, пише “Дело”. Топ-менеджер також не виключив, що конфлікт навколо телепередачі може мати продовження в суді.
Топ-менеджер ICTV уточнив, що пропонував власникам «Інтера» придбати формат «Свободи слова», проте його пропозиція їх не зацікавила. «Вони чітко сказали, що Савік не планує робити політичну передачу, і в його пріоритетах соціальний проект», — пояснив виданню Богуцький. За його словами, власник «Інтера» Валерій Хорошковський особисто його завірив, що формат нової програми «Свобода з Савіком Шустером» відрізнятиметься від «Свободи слова».
Вчора на «Інтері» неохоче коментували претензії конкурентів. «У нас немає суперечки, зараз це тільки заяви. Якщо буде позов, тоді буде що коментувати», — пояснив член правління телеканалу «Інтер» Володимир Грановський.
Сам Савік Шустер емоційніше оцінює позицію колишніх працедавців. Він нагадав, що проект «Свобода слова» він вів ще за часів роботи на російському телебаченні. У 2004 році цей проект отримав нагороду Академії російського телебачення «ТЕФІ» як краще ток-шоу року. При цьому Шустер відмовився уточнювати, чи були у нього будь-які домовленості з Богуцьким при переході на «Інтер».
У свою чергу Андрій Колесник, директор компанії «Кортекс», яка досліджує медіаринок, вважає, що у ICTV немає підстав судитися з «Інтером». «За неперевіреною інформацією, формат належить Савіку Шустеру», — говорить Колісник.
-
Крім «Інтера» та ICTV своя «Свобода слова» з'явиться і на «Рівне 1»
Цієї середи о 20.35 на ТРК «Рівне 1» вийде “Свобода слова по-рівненськи”, повідомляє «Рівне 1».
Рівненські журналісти та запрошені експерти разом із столичним журналістом Ігорем Чайкою у прямому ефірі обговорять стосунки влади і преси, проблеми свободи слова й довіри суспільства до журналістів.
У новому телевізійному сезоні, який на Першому місцевому стартує в жовтні, ми робитимемо ставку передусім на розвиток прямоефірного мовлення, на посилення новинної складової, - коментує директор ТРК “Рівне 1” Віктор Данилов. – Збільшимо кількість випусків новин, у тому числі в прямому ефірі. Створюватимемо нові ток-шоу, будемо реалізовувати мультимедійні проекти – спільно з місцевими газетами та веб-сайтами. Як і торік, висвітлюватимемо перебіг парламентських виборів у спецпроекті “Доба вибору”, в якому братимуть участь усі наші журналістські сили. Одне слово, планів багато, і вони амбітні, адже Перший місцевий – це звучить і повинно звучати гордо!
Тим часом ТРК «Рівне 1» здобула перемогу у V загальноміському Рейтингу популярності «Гордість міста» у номінації «Найкращий ЗМІ».
-
CME офіційно оформила 60% своєї власності в «1+1»
Central European Media Enterprises Ltd. (CME) оголосила про те, що офіційно оформила 60% своєї власності в «Студії «1+1», завершивши реєстрацію 42% прямих майнових інтересів в ТОВ «Студія «1+1». Про це йдеться в прес-релізі компанії, текст якого має у своєму розпорядженні агентство.
Відповідно до інформації, що міститься в ньому, разом з 18% непрямої власності, СМЕ в даний час забезпечила собі контроль над ліцензією «1+1».
Майкл ГАРІН, виконавчий директор СМЕ, коментує: «Сьогодні ми оголошуємо про щасливе завершення процесу, який СМЕ ініціювала майже 2 роки тому. Ми віримо, що ці зміни дадуть нам більший вплив на управління каналу, власні медіаактиви в Україні і подальше поліпшення всіх операцій бізнесу в Україні».
Як повідомляв УНІАН, 31 серпня було оголошено, що Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ придбав 1 млн. 275 тис. 227 акцій компанії Central European Media Enterprises Ltd. на суму 110 мільйонів дол. Дана кількість акцій становить 3% від загального обігу акцій CME. У зв`язку з цією інвестицією І.КОЛОМОЙСЬКОГО було запрошено стати членом ради директорів CME.
-
Віктор Сорока та Віталій Ковач стали новими ведучими «Фактів», - «МедіаБізнес»
(https://sat-ukraine.info/proxy.php?request=http%3A%2F%2Fwww.mediabusiness.com.ua%2Fimg%2Fforall%2Fa%2F89%2F8.jpg&hash=e64faf9cb8c5450a114052c2496315f632bd1d8f)
З 3-го вересня нічні випуски інформаційної програми «Факти» на ICTV будуть вести репортери Віктор Сорока та Віталій Ковач (на фото). Передбачається, що новинарі-професіонали Віктор Сорока та Віталій Ковач у подальшому реорганізують нічний випуск «Фактів» у щоденну підсумкову інформаційно-аналітичну програму, яка буде логічним завершенням інформаційної картини дня.
Ідея залучити нові обличчя до ведення нічного блоку новин пов’язана з бажанням керівництва ICTV вдосконалити інформаційне мовлення каналу.
«Гадаю, нам вдасться згодом перетворити нічний випуск “Фактів” на самостійну інформаційну одиницю зі щоденною аналітикою, а не переповіданням усіх подій дня, - повыдомив Віктор Сорока. - За 11 років репортерської роботи я пройшов певний етап, про успіх якого свідчить золота статуетка «Телетріумфу», і готовий рухатись далі». Нагадаємо, що 23 серпня Віктор Сорока отримав премію «Телетріумф» в номінації кращий репортер року.
ICTV (International Commercial Television) – національний телеканал. Заснований 15 червня 1992 р. Цільова аудиторія - 14-49. Технічне покриття – 93%. Середня частка аудиторії (люди 4+) у першій половині 2007 р. – 7,09%. Генеральний директор - Олександр Богуцький.
-
Андрій Шевченко: Наш медіа-ринок і так відкритий для іноземців
Відповідаючи на запитання про потребу закрити медіа-ринок від втручання з-за кордону, Андрій Шевченко на прес-конференції в луцькому готелі «Україна» зазначив: «А хіба зараз іноземцям щось заважає приходити в Україну і контролювати всі телеканали, які вони захочуть контролювати?» Про це 5 вересня повідомив кореспондент «Волинської правди».
Андрій Шевченко пояснив свою думку: «Я вам скажу як телевізійник: у нас зараз дуже жорстке законодавство, яке не дозволяє іноземцям ставати прямим засновниками телерадіоорганізацій. Хіба це заважало «Альфа-Банку» купити «Новий канал», на якому я працював? Вони просто стають засновниками другого або третього рівня. Хіба це заважало російському «Лукойлу» придбати канал СТБ? Хіба це заважає офшорам Віктора Пінчука контролювати цілий холдинг, куди входить декілька телеканалів? Хіба це заважає будь-яким іншим інвесторам із добрими чи недобрими намірами спокійно приходити і ставати засновниками на другому, третьому чи четвертому рівні?»
«Тому це – ілюзія, адже іноземний інвестор однаково приходить, ховається за якимось рівнем засновництва і витворяє, що хоче. Тому наша позиція – дуже проста: важливо, щоб громадськість взнала, хто є фактичним засновником засобів масової інформації, хто є кінцевим власником того чи іншого телеканалу», – додав № 5 виборчого списку БЮТ.
Пан Шевченко навів приклад по НЗФ, коли канали, контрольовані Пінчуком, «ламають сітку мовлення, і починають мочити в одні ворота. А на папері ми бачимо, що все нормально, якісь невідомі українці в структурі засновників, які ніяк із цим не пов’язані».
Тому Андрій Шевченко резюмував: «Якщо сюди прийде хороший інвестор із хорошою репутацією, який розміщає свої акції на Лондонській або на Нью-Йоркській біржі, хіба це – погано? Але зараз потрібен повноцінний інструмент, як ми будемо знати, хто реальний власник».
Волинська правда
-
У телеканалів є тиждень на роздуми щодо переходу на «цифру»
5 вересня, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення передала на розгляд телеканалам програму переходу на цифрове мовлення. Проект передбачає, що до соцпакету, який буде доступний глядачам безкоштовно, увійде 15 ефірних каналів. У телеканалів є тиждень, щоб висловити Нацраді свої зауваження та пропозиції щодо програми.
Окрім загальнонаціоних телеканалів на включення в соцпакет претендують канали «Mегаспорт», «Кіно» та канал «24». Глядачам, які захочуть дивитися не 15 безкоштовних каналів, а 22-23, буде надана така можливість за окрему плату.
«Мы не збільшуємо різко кількість каналів і не нищимо рекламний ринок, об’єм якого близько $0,5 млрд, - заявив заступник голови Нацради Ігор Курус на брифінгу 5 вересня. - Сьогодні учасниками цього рекламного ринку є 10-15 компаній. Якщо ми на цих $0,5 млрд запустимо 40 компаній, то слід розуміти, як це відобразиться на рекламному ринку, адже нові гравці будуть мати фактично ідентичне покриття загальнонаціональним каналам». З його слів перехід на «цифру» обійдеться в $1,5 млрд. Фінансування з держбюджету покриє менше третини цієї суми.
Нагадаємо, що Нацрада запропонувала схему впровадження цифрового мовлення, згідно якої в експлуатацію буде введено три мультиплекси стандарту MPG2 (для соціально незахищеного населення), а один – в MPG4 (для більш забезпеченого населення). 11 вересня в Києві стартує експериментальний запуск цифрового мовлення.
-
Наталка Фіцич : «Прем'єра документального циклу «Відкрита Зона» відбудеться 8 вересня на Першому Національному»
Сьогодні між продюсерським центром «Закрита Зона» та Національною телекомпанією України була підписана угода про співпрацю. Відповідно до цієї угоди документальний цикл Наталки Фіцич «Відкрита Зона» буде виходити в ефірі Першого Національного щосуботи о 22.10.
Документальний цикл «Відкрита Зона» з початком нового телевізійного сезону переходить на інший канал – Перший Національний. Формат циклу в цілому не змінюється, окрім одного – тепер в кадрі буде присутня автор і ведуча «Відкритої Зони» Наталка Фіцич.
«Я впевнена, що перехід документального циклу «Відкрита Зона» на Перший Національний збільшить кількість наших глядачів, адже покриття каналу охоплює усю країну. На даний момент ми підготували фільмів більше, ніж на два місяці вперед», - повідомила Наталка Фіцич.
Перший фільм, який відкриє документальний цикл на Першому Національному, має назву «Відкрите небо». Це драматична історія карпатської родини, у якій народилася донечка-інвалід - дівчинка з'явилася на світ без обох рук. Вона вже нині мусить бути набагато сильнішою за своїх однолітків, адже їй щодня доводиться стикатися зі своїми фізичними проблемами та нерозумінням навколишнього світу.
Довідка. Вперше телеглядачі побачили проект на 5 каналі в квітні 2006 року. Автор і керівник документального циклу - Наталка Фіцич. «Відкрита зона» – це телевізійна документалістика, яка розповідає життєві історії реальних людей. Все те, що є невід’ємною частиною щоденного життя, але на що люди часто просто не звертають увагу.
-
Андрій Слободян став віце-президентом НТКУ
Колишній виконавчий продюсер каналу ТОНІС Андрій Слободян став віце-президентом Національної телекомпанії України. Як він повідомив «ТК», він прийняв пропозицію президента НТКУ Віталія Докаленка і тепер опікуватиметься питаннями власного виробництва та новими проектами Першого Національного.
Нагадаємо, 21 серпня Андрій Слободян покинув канал ТОНІС через незгоду з концепцією переформатування каналу. Коментуючи своє звільнення, він сказав «ТК», що планує заснувати власну продакшн-компанію.
«Які нові проекти запускатимуться на Першому – це поки що таємниця, а якщо хтось хоче прийти, то будь-ласка приходьте, приймемо, розглянемо», - сказав пан Слободян. Він також зазначив, що днями стане відоме прізвище нового ведучого політичного ток-шоу «Один за всіх», яке раніше вів Олександр Мельничук. Нагадаємо, наприкінці серпня перший віце-президент НТКУ Олександр Мельничук звільнився.
Андрій Слободян не виключає, що на Першому можуть з’явитись колишні працівники ТОНІСа: «Звичайно, можливо, але не все зразу».
-
Віктор Сорока ....стали новими ведучими «Фактів»
В принципі оффтоп: От уже який день переглядаю новини з цим хлопакою, щось не особливо впевнено веде себе даний ведучий як для такого телеканалу. Інтересно за якими критеріями проходив кастинг:)
-
Трудно сказати..тут канали ж не просто ля-ля ..але і гроші заробляють на рейтингах і популярності..раз не подобається..в шию турнуть.
В нас нині чудні речі творяться...часом наперекір рейтингам і популярності..цілком можливо,що задіяні і неринкові механізми..
-
Ігор Слісаренко покаявся і залишився на 5 каналі
Ігор Слісаренко залишається працювати ведучим 5 каналу. Таке рішення було прийняте керівництвом каналу після зустрічі гендиректора Івана Адамчука з Ігорем Слісаренком, яка відбулась 7 вересня .
«Так, Ігор Слісаренко залишається працювати на каналі. Він визнав, що інформація, яку він готував до ефіру, була зроблена з порушенням засад редакційної політики каналу. Він вибачився, і йому буде винесено догану», - сказав генеральний директор 5 каналу Іван Адамчук.
Телекритика
-
«Інтер» проти «1+1»: рекламна війна?
Наталія Данькова, «Телекритика» / 07.09.2007
Олег Павленко і В’ячеслав Булавін коментують заяви Бориса Фуксмана газеті «Дело».
Співвласник «Студії «1+1» Борис Фуксман заявляє: «Інтер» веде проти «1+1» рекламну війну. Про це він сказав в інтерв’ю газеті «Дело», опублікованому 7 вересня.
«Компания “1+1” на протяжении 12 лет вела прозрачную политику существования на медиарынке. Но в этом году мы столкнулись с очень нечистоплотной политикой со стороны холдинга “Интер”. Нам объявлена открытая война по всей линии фронта, она проявляется и в плане продажи рекламы, и закупки контента, – сказав він, і пояснив: Компания “Интер-реклама”, которая входит в холдинг “Интер”, сегодня консолидирует продажи большинства каналов Украины, включая и свои собственные активы, и весь холдинг Виктора Пинчука, и ряд других каналов. Имея такой огромный ресурс, они пытаются предоставлять суперцены для рекламодателей. Но при условии, что у нас эти рекламодатели размещаться не будут. Несмотря на то, что наш канал является одним из ведущих, ряд рекламодателей пошел на это и все 100% своего рекламного бюджета отдал им (“Интер-рекламе”)». За словами пана Фуксмана, «Плюси» розглядають можливість звернення в антимонопольний комітет і судового вирішення конфлікту з «Інтером».
Раніше про рекламне протистояння «Інтера» та «1+1» відкрито не говорили, хоча на рівні чуток було відомо, що «Інтер» начебто перетягає плюсівських рекламодавців. Нагадаємо, рекламний час на «1+1» продає сейлз-хаус «Пріоритет». По коментарі щодо заяви Бориса Фуксмана ми звернулися до генерального директора ЗАТ «Інтер-реклама» (входить до медіагрупи «Інтер»), члена наглядової ради «Української незалежної ТВ-корпорації» Олега Павленка.
«У цій публікації газети “Дело” є багато пунктів, які можна коментувати. Але я б не хотів опускатись до полеміки – у нас немає на це часу, – сказав «ТК» Олег Павленко. – Ми – компанія, яка намагається не вступати в безпідставні диспути і не займається самопіаром. Ми – компанія, яка професійно виконує обов’язки перед своїми партнерами. Саме тому ми не збираємось гучно озвучувати якісь свої коментарі». Проте пан Павленко все-таки прокоментував зміст звинувачення Бориса Фуксмана.
«За останні три роки в нас нічого не змінилося, і нас дивує така заява, яка є абсолютно безпідставною. В ній багато незрозумілих плям стосовно якогось холдингу. Що стосується цін, то ми живемо на ринку, і кожна компанія створює цінову політику таким чином, щоби максимально якісно надавати послуги своїм рекламодавцям та відпрацьовувати можливості телеканалів, із якими співпрацює, – сказав Олег Павленко. – Щодо цих звинувачень можу сказати одне: варто подивитися на заповненість рекламних пауз на каналі. На «1+1» стовідсоткова заповненість уже протягом 3-4 місяців. Про яку ще додаткову рекламу вони мріють, якщо не можуть обслуговувати своїх рекламодавців на всі 100%? Про що йдеться?».
За словами Олега Павленка, він не розуміє стурбованості власників каналу «1+1» і списує її на «емоційні речі, пов’язані з внутрішньою реорганізацією – СМЕ, Коломойським…», припускаючи, що Борис Фуксман, «не маючи можливості кудись діти свою енергію, не придумав нічого іншого, крім як безпідставно звинуватити “Інтер-рекламу”». На думку керівника «Інтер-реклами», на слова пана Фуксмана «не варто звертати увагу», і його компанія «не має ніяких образ на автора цих слів».
«Ми – відкрита компанія, так само, як і «1+1». Якщо вони мають бажання вирішити ці питання в судовому порядку, то це право будь-якої людини чи організації. Якщо до нас є якісь запитання – будь ласка, – наголосив пан Павленко. – Що ж до звернення в Антимонопольний комітет, то я не розумію, стосовно чого взагалі може бути таке звернення. Щодо того, що “Інтер-реклама” співпрацює з певним переліком каналів? Це законом не заборонено. Можна взяти контракти й подивитися: з певними каналами в нас взагалі не ексклюзивні угоди. Співпрацювати дозволяється всім без обмежень. Тому нас зовсім не лякає можливе звернення до АМКУ, і якщо хтось хоче витратити свій час на чергову судову справу – нехай витрачає».
Керівник сейлз-хаусу «Пріоритет» В’ячеслав Булавін підтвердив «ТК»:
– Есть серьезная проблема на уровне продажи рекламных возможностей каналов, связанные с гиперконцентрацией ресурсов в одних руках. Это реальная и серьезная проблема. Я бы, возможно, избежал бы каких-то жестких высказываний в силу своей роли, ведь я работаю на индустрию, посему обречен быть сдержанным в формулировках. А господин Фуксман говорит от имени канала, который недополучил определенных денег и возмущается справедливо. Но проблема есть, и ее надо решать.
– Олег Павленко заявляет, что у «1+1» стопроцентная заполненность и у руководства нет причин высказывать недовольство. Как бы вы могли это прокомментировать?
– То, что в сентябре у нас на сто процентов заполнено рекламное пространство, ни о чем не говорит. Надо посмотреть, как оно заполнялось на протяжении всего года, тогда вы обнаружите совсем другую картину. Эта проблема возникла не в сентябре. Это проблема серьезного стратегического порядка, которая связана с системой и стилистикой продаж, с практикой эксклюзивов и многими другими вопросами. Вопросы эти имеют индустриальное значение, потому что в конечном счете они способны затормозить развитие рынка, ухудшить климат взаимоотношений между каналами и другими игроками рекламного пространства.
– Как вы прокомментируете возможность обращения в Антимонопольный комитет и суд, о которой говорит Борис Фуксман? Какие последствия это может иметь?
– Господин Фуксман, как совладелец большого канала, который, естественно, пострадал от определенной конфигурации, имеет право высказать свое мнение и обратиться в соответствующие инстанции за разъяснениями, а также получить экспертную оценку Антимонопольного комитета. Я не большой специалист в юриспруденции, но глубоко убежден, что, не проведя соответствующей юридической экспертизы, Борис Фуксман не разбрасывался бы такими словами. Тем более что многие судебные истории, в которых он принимал участие, известны на всю Украину. И они были достаточно удачными.
Довідка «ТК»:
Компанія «Відео Інтернешнл – Пріоритет» продає рекламний час на каналах «1+1», «ТЕТ», «РТР-Планета» та каналі «Кіно» (компанія «Гравіс»).
Компанія «Інтер-реклама» продає рекламний час каналів «Інтер», ICTV, «Первый канал. Всемирная сеть», К1, «Мегаспорт», Enter-film і Enter-Music. Близький до медіагрупи «Інтер» сейлз-хаус «Стиль-С+» продає рекламний час на каналах СТБ, М1, Новий канал, ТОНІС, НТН.
-
ТБ-простір / Політреклама
У виборчій кампанії -2007 більше новітніх технологій, більше «джинси», але менше чорного піару
У виборчій кампанії -2007 більше новітніх технологій, більше «джинси», але менше чорного піару
Світлана Остапа, «Телекритика» / 07.09.2007
Незалежна експертна рада з питань діяльності мас-медіа, яка знову відновила свою роботу на час позачергових виборів, підбила перші підсумки передвиборчої кампанії.
Незалежна експертна рада з питань діяльності мас-медіа, яка знову відновила свою роботу на час позачергових виборів, підбила перші підсумки передвиборчої кампанії.
Незалежна експертна рада з питань діяльності мас-медіа розпочала свою роботу 8 серпня 2007 року. Незалежна експертна рада є тимчасовим громадсько-моніторинговим та консультативно-дорадчим органом, який повинен забезпечити проведення демократичних виборів народних депутатів України. Рекомендаціями Незалежної експертної ради керуватимуться, передусім, Центральна виборча комісія та Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення при обговоренні та прийнятті відповідних рішень.
На думку голови ради, директора Інституту Медіа Права Тараса Шевченка, рада приймає досить демократичні рішення. Про попередню заборону виходу якогось ролика майже не йдеться, бо головний принцип, яким керуються члени рали при прийняттті рішень, – це фундаментальне право кожного на свободу вираження. За старим законом, ЗМІ сам вирішував – розміщувати йому, наприклад, політичну рекламу, чи ні. Тому 2002 року телеканали не несли ніякої відповідальності, якщо відмовлялися транслювати ролики опозиції. Потім законодавці прийняли зворотню норму, що ЗМІ не має права відмовити в розміщенні виборчих матеріалів. Через це в ЗМІ деколи проходили надзвичайно брудні матеріали. Зараз у законі «Про вибори народних депутатів України» записано, що ЗМІ можуть відмовитися в розміщенні виборчих матеріалів з двох підстав: поширення висловлювань ненависті і поширення завідомо недостовірної або наклепницької інформації про суб’єкта виборчого процесу. За словами Тараса Шевченка, рішення експертної ради не розміщувати певний ролик також базувалися виключно на цих двох позиціях. Інколи вони аргументуються нормами ще якихось законів, зокрема Закону України «Про рекламу».
Аргументація експертної ради відштовхується від наступного: попередня заборона – це дуже жорсткий захід. За неї члени ради проголосують у надзвичайній ситуації, а саме тоді, коли факт порушення очевидний. А коли він спірний, то закон передбачає різноманітні можливості, щоби припинити трансляцію навіть того дня, коли вона почалася. ЗМІ не повинні виступати в ролі цензорів роликів. Для цього є ЦВК, суд, інші суб’єкти виборчого процесу. Але, як виявилося, суб’єкти виборчого процесу чомусь зовсім не горять бажанням судитися між собою. Вони віддають перевагу конртрекламі. Члени ради вважають, що це - здоровий політичний процес.
Щодо перших підсумків роботи за серпень, про які говорили голова експертної ради Тарас Шевченко, секретар Катерина Котенко, члени ради Тетяна Котюжинська та Ігор Розкладай під час прес-конференції 6 вересня 2007 року, то виявилося, що найактившіше за висновками до ради звертаються телерадіоорганізації. Загалом, протягом місяця до Незалежної експертної ради надіслали запити Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, телеканал «1+1», Незалежна асоціація телерадіомовників, ТОВ «ТРО «Русское радио» – Україна», Харківська ОДТРК, лідер Блоку «КУЧМА» Олександр Волков та ін.
Тарас Шевченко повідомив, що експертною радою прийнято сім експертних висновків, які носять рекомендаційний характер. Нагадаємо, «Телекритика» публікувала експертні висновки Незалежної експертної ради щодо роликів «Нострадамус», «Ванга», «Глоба», початку передвиборної агітації, трансляції радіопрограм, створених на замовлення партії і радіороликів СПУ.
Найважче проходили обговорення перших роликів, які стосувалися пророцтв Нострадамуса, Ванги та Павла Глоби. Експерти мали визначити, чи містять вони ознаки агітації, тобто чи спонукають громадян голосувати. На думку Катерини Котенко, ці ролики є певною новітньою технологією в телерекламі, оскільки зроблені так, що до них важко пред’явити претензії. Щодо перших двох, то експертна рада їх визначила як комерційну рекламу, а «Пророцтво Павла Глоби» – таким, що має ознаки політичної реклами (хоча він подається без партійної символіки). Тому його рекомендовано не транслювати. Оскільки обговорення проходять досить демократично, то кожен її член має право на окрему думку. Так було й із вищеназваними роликами, коли незгодна з думкою більшості Тетяна Котюжинська додала до висновку свою окрему думку.
Очевидно, телеканали дослухаються до експертних висновків, оскільки цей ролик нині не транслюється. Крім того, якщо відмова ТРО розміщувати політичну рекламу не підкріплена законодавчою нормою, то справа може дійти до суду, одним із рішень якого може бути позбавлення ТРО ліцензії на період передвиборчої кампанії.
Члени ради обмежені в можливості оцінювати всі нюанси, вони оцінюють тільки візуальний ряд, те, що видно на перший погляд.
Тетяна Котюжинська переконана, що якщо якась політична сила бачить, що в рекламі іншої є якась недостовірна інформація, то в неї завжди є можливість почати суспільну дискусію. Якщо деякі телеканали хочуть вводити цензуру, це означає, що у них є проблеми зі свободою слова. Звичайно, громадянам хочеться, щоби передвиборча кампанія проходила без бруду, але соціальна відповідальність журналістів, на її думку, полягає в тому, щоби проаналізувати всі факти і цифри, якими оперують учасники виборчих прегонів, і показати людям, наскільки вони правдиві. «До нас зараз приходять і інші запити – про так звану “джинсу”, про проплачені появи в новинах телеканалів та гостей у студії. Про це говорять і політики, і журналісти, рясніє розцінками Інтернет. Коли є багато претензій до роликів – це одне, це все-таки офіційно пропрачена політична реклама. А “джинса” – це зовсім інша справа», – зазначає Тетяна Котюжинська.
Окрім «джинси», експертній раді незабаром доведеться розглядати запит Олександра Волкова про те, чи можна використовувати для політичної агітації російськомовні телеролики.
До висновків ради дослухається і ЦВК, співпрацю з якою Катерина Котенко вважає досить достойною. «Ми є таким своєрідним буфером між ЗМІ і суб’єктами виборчого процесу. Ми абсолютно лояльний орган, який, як показує практика, більше дозволяє, ніж забороняє», – сказала секретар експертної ради.
Ані Тарас Шевченко, ані Тетяна Котюжинська не бачать нічого крамольного в телевізійній активізації Президента (ні в його соціальній рекламі, ні в зверненнях до громадян). Вони не вважають це політичною агітацією. «Це не є участю у передвиборчій кампанії, оскільки меседжі Віктора Ющенка викликали публічну загальнонаціональну дискусію і їх уже обговорюють декілька політичних сил, які підтримують або не підтримують гасла Президента», – каже пані Тетяна. «Поки що нас ніхто не просив розглянути питання: чи є телезвернення Президента політичною рекламою. Я не уявляю країну, в якій би Президент не робив таких звернень, – підтримує її Тарас Шевченко. – Нам завжди було зрозуміло, яку політичну силу підтримував Кучма, так само майже всім відомо, прихильником якої партії є Ющенко. Інше питання – зовнішня реклама, яка висить уздовж доріг. Якщо вона висить безкоштовно, то це проблема. Представникам влади дозволяється брати участь у виборчій кампанії тільки тоді, коли вони є кандидатами у народні депутати. Президент не є кандидатом, тому має стояти осторонь».
Оцінюючи якість політичної реклами та ефективність меседжів учасників виборчих перегонів, голова експерної ради сказав, що не бачить жодної нової інформації, яку би партії через рекламні ролики доносили до громадян, нічого корисного, чого б громадяни не могли отримати в інший спосіб. У роликах – самі лише гасла, політичні сили майже не розкривають своїх передвиборчих програм, не роз’яснюють, яким чином вони виконуватимуть свої обіцянки.
«У минулій виборчій кампанії більше намагалися зіткнути інтереси Сходу і Заходу, воїнів УПА та радянської армії, української та російської мови. Досвід показує, що на такі штуки йдуть ті партії, які на межі проходження в парламент, які звичайними способами не можуть заявити про себе. Вони вдаються до чогось незвичного, контраверсійного, що активізує дискусію. На замовників роликів із пророцтвами Нострадамуса і Ванги ніхто в суд не подавав. Є тільки рішення експертної ради. Було б цікавіше, якби в суді з’ясували, хто є замовником піар-агенції “Радник”, яка зробила ці містичні ролики», – зазначає Тарас Шевченко.
Для Катерини Котенко особливістю виборчої кампанії є велика кількість соціальної і комерційної реклами, а політична деколи виглядає досить дивно. «Якщо оцінювати ефективність політичної реклами попередньої виборчої кампанію і цієї, то можу сказати, що три містичні ролики, про які вже згадувалося, спричинили потік великої кількості соціальної реклами від перших осіб держави, з якої стирчать ріжки певних політичних сил. Попередня виборча кампанія відзначалася однозначнішою політичною рекламою», – сказала пані Катерина.
Тетяна Котюжинська ж вважає, що порівняно з попередньою кампанією зросла якість реклами.
Ще на одне запитання «Телекритики» – чи погоджуються члени ради зі твердженням, що цю виборчу кампанію називають віртуально-телевізійною і чи слід очікувати викиду великої кількості компроматів у ЗМІ у вересні – учасники прес-конференції також майже зійшлися у відповідях.
Катерина Котенко:
– Так, цю кампанію можна вважати віртуально-телевізійною, якщо ми під віртуальною маємо на увазі Інтернет. Щодо чорного піару, то експертна рада першою дізнається про такі рекламні ролики чи політичну агітацію. Думаю, що таких прес-конференцій, коли робилися публічні заяви про відставку через корупційні дії колег по роботі, вже не буде. Вже занадто пізно. Будь-який комунікаційний сигнал працює протягом двох тижнів. Саме стільки потрібно, щоби в Україні (з її телевізійним покриттям) ця інформація дійшла до всіх людей, які б її запам’ятами і ще комусь переказали. А в нас залишилося реально три тижні до виборів, тому думаю, що викиду великої кількості компромату не буде.
Тарас Шевченко:
– На мою думку, ця кампанія найбільш пов’язана з апатією, громадяни не шукають інформацію про політичні партії, не хочуть безкоштовно ходити на мітинги чи переконувати своїх друзів. Тому політичні партії повинні потрапити в серця і голови в тих місцях, де ці голови зазвичай перебувають. В першу чергу – перед телеекранами. Особливо політики хочуть потрапити в новини. Тому на цій кампанії відчувається сплеск замовних матеріалів у новинах, проплачених гостей у студії. Бо в такий спосіб, навіть якщо не буде відвертої заказухи, бажана просто поява на телебаченні. Телебачення залишається найбільш впливовим елементом і його дивляться скрізь: на Сході і Заході, у містах і селах, тому думаю, що це твердження правильне.
Тетяна Котюжинська:
– 6-7 політичних сил активно проводять кампанію не тільки в Києві, а й у регіонах.. Вони хочуть мати прямі ефіри і на місцевому телебаченні, і репортажі в друкованих ЗМІ. Пройшла хвиля реклами, потім контрреклами, тепер слід очікувати ще й реклами для закріплення. А чорного піару справді менше, ніж його було раніше.
Ігор Розкладай:
– У цій кампанії активно використовують технологію, яку давно вже застосовують у тій же Америці – там політштаби мають цілі підрозділи по роботі з блоґами, формумами і чатами. Враховуючи той факт, що найближчим часом можна очікувати стрімкого зростання кількості користувачів Інтернету, зокрема завдяки поширенню технологій CDMA, WiFi тощо, наступні вибори стануть ще більш «віртуалізованими». Щодо телебачення, то таке враження, що політсили розраховують свої меседжі на той електорат, який їх уже підтримував, і не намагаються завоювати новий. Новаторства майже не видно, багато сірої або зробленої нашвидкуруч реклами. Кампанія коротка, тому нових серйозних тенденцій не спостерігається.
-
«Чесним новинам» чотири роки
Любов Цибульська, для «Телекритики» / 07.09.2007
Репортаж зі святкування дня народження 5 каналу.
5 канал відсвяткував свій четвертий день народження. Сама його наявність в телеефірі вже давно здається безумовною й обов’язковою. Хтось і досі закидає йому надмірну політичну заангажованість, інші вважають, що час 5-го скінчився, щойно розсмокталася по політичних партіях та каналах частина старого завзятого творчого колективу. Тим не менше, саме 5 канал свого часу ризикнув стати першим, і появою на сьогоднішній медіаарені численних інформаційних каналів, напевно, завдячуємо й справді йому.
Гостей збирали в київському ресторані «Авалон». Їхня вибірка була досить широкою: від київської леді «овер гламур» Тетяни Кремешної (яку важко було впізнати одразу через відсутність у руках не менш відомого песика) і Петра Червоненка до колишніх та теперішніх облич каналу. Не оминув увагою свято і Петро Порошенко. Приїхавши до ресторану з дружиною, він зворушливо фотографувався та вітав усіх присутніх. Керівники каналу Іван Адамчук та Юрій Стець приймали привітання у білій та чорній вишитих сорочках, символізуючи чи то певний дуалізм усього, що відбувається, чи то боротьбу і єдність протилежностей. На вході цілком у дусі «каналу чесних новин» на всіх запрошених чекали анкети з опитуванням. Цього разу навіть обійшлося без питання про вибори. Здебільшого цікавилися, за які саме програми ми так любимо 5-й канал.
Щодо програми самого свята, то було помітно, що її ретельно готували. Привітати з днем народження прийшов навіть товариш Сталін і ще купа історичних і не дуже персонажів. Найефектнішим здався гостям виступ напівоголених людей із мечами. Вони так правдоподібно голосно взялися відтворювати бої первісних людей, що дехто іронізував – номер, напевно, має символізувати боротьбу п’ятого за свободу слова. Особливо помітно жвавою в колективі була дівчина. Така собі українська амазонка. Головний редактор журналу «Публичные люди» теоретизувала про можливість використання цього номеру на мітингах пані Тимошенко.
Приємно вразило, що свято мало присмак тієї вже трохи забутої атмосфери, яка панувала за первинного творчого кістяка команди. Тоді відчувалося, що люди, зібрані на каналі, об’єднані не лише спільним місцем роботи, а перш за все однією професією.
Тетяна Попова, генеральний директор агенства MediaExpert:
– На данный момент это единственный рейтинговый канал информационного вещания. У нас есть попытки сделать что-то подобное, но таких рейтингов не имеет никто. В принципе, канал зарекомендовал себя достаточно хорошо еще с 2004 года, когда собственно и был его взлет. Конечно, хотелось бы, чтобы 5-й больше развивался и был более современным, шел впереди своей аудитории, а не догонял ее. Но для клиентов это все равно очень интересный канал, мы покупаем здесь достаточно много рекламы и для деловой, и для общей аудитории. Было бы, наверное, хорошо быть больше на острие… Ведь всегда нужно стремиться к совершенству, и пространство для такого стремления всегда есть. На нашем уровне как пример можно назвать российский канал РБК. Но самый хороший пример – это, конечно, CNN или BBC...
Іван Адамчук, генеральний директор 5 каналу:
– Хочеться говорити тільки про приємне, бо в цей момент навколо 5 каналу відбуваються якісь абсолютно дивні речі. Я не буду про них згадувати. Мені хочеться одного: щоби той колектив каналу, який уже склався, – а ці чотири роки насправді знаменуються більшим проміжком часу, це вже 10 років, –і ті люди, які в перспективі працюватимуть на 5-му, почувалися комфортно, почувалися повноцінними професіоналами. Ось це найголовніше.
(https://sat-ukraine.info/proxy.php?request=http%3A%2F%2Ftelekritika.kiev.ua%2Fimg%2Fforall%2F2%2F1_5_gp.JPG&hash=45ed78f274a20b39d8bd8563b087a083df138f18)
Засновника каналу Петра Порошенка вітає кандидат у народні депутати Ірина Геращенко
Петро Порошенко, засновник каналу, народний депутат 5-го скликання:
– Враховуючи усі злети та падіння, з чим прийшов 5-й канал на свій день народження?
– Без падінь, тільки зі злетами, з гордо піднятою головою, з командою професіоналів, однодумців, які знають одне одного, довіряють одне одному і не дозволять всадити ножа одне одному в спину. Зі збереженими традиціями демократії, з таким збереженим революційним духом, який є прикладом для інших каналів (хай він інколи і шкодить менеджменту каналу). П’ятий встановив нові стандарти свободи слова. Я думаю, що зараз він буде встановлювати й нові стандарти якості.
– Чого нам очікувати від каналу?
– 5 канал завжди започатковуватиме абсолютно нові ініціативи. Ми перші голодували за свободу слова, ми перші почали марафон; формат 5-го каналу – це єдиний формат, який дозволяє надзвичайно швидко реагувати на будь-які події. Буде більше прямих включень, прямого ефіру, буде менше комерційних програм, буде вищим рейтинг, буде не менше правди.
Конкуренцію ми тільки вітаємо. Звичайно, нам було легше, коли тільки ми мали право казати невідцензуровану правду. Після революції, коли з’явилася така можливість для інших каналів, 5-й встановив нові стандарти – чим він має відрізнятися. Думаю, далі це триватиме. Протягом наступного року ви побачите нові програми, нові стандарти, нових людей.
Віктор Шлінчак, президент холдингу «Главред-медіа»:
– Головне, що 5-й канал зайняв свою нішу інформаційного каналу. Це була перша спроба в Україні створити інформаційний канал. Я вважаю, що ця спроба не була провальною. Навпаки, в каналу є майбутнє. За правильного і професійного менеджменту, він може стати й каналом із високими рейтингами, і каналом, який збільшуватиме свою частку на телевізійному ринку.
Можливо, свою політичну функцію він виконав, але він не виконав свою суспільно-політичну і суспільну функції. Думаю, що в Україні зараз дуже мало інформаційних каналів і П’ятий серед них – це, звичайно, канал номер 1 в Україні.
– На яку оцінку, на вашу думку, він заслуговує (за десятибальною шкалою)?
– Враховуючи українські реалії, я би поставив йому 9 балів, враховуючи ті реалії, які є зараз на телевізійному ринку, думаю, потенційно він може набрати і 12 балів.
(https://sat-ukraine.info/proxy.php?request=http%3A%2F%2Ftelekritika.kiev.ua%2Fimg%2Fforall%2F2%2F1_5_Shif-Zagolko.JPG&hash=21292ee76745fd04c998194e3ea3f67364e0511c)
Міністр Нестор Шуфрич пожартував і з ведучим 5-го Святославом Цеголком…
(https://sat-ukraine.info/proxy.php?request=http%3A%2F%2Ftelekritika.kiev.ua%2Fimg%2Fforall%2F2%2F1_5_Cher-Shuf.JPG&hash=7a070cdefd634a7a5373d06968e585a2c04dd770)
…і з Євгеном Червоненком
-
Між двох «Свобод»
(https://sat-ukraine.info/proxy.php?request=http%3A%2F%2Ftelekritika.kiev.ua%2Fimg%2Fcontent%2Fi17%2F17777.gif&hash=52a1ef35bc653a78e1347760b6c248c6a3e28ba8)
Що оберуть політики, якщо одночасно отримають запрошення на «Свободу слова» і «Свободу Савіка Шустера»? Відповідають Андрій Шкіль, Василь Волга, Олександр Лавринович, Леонід Грач, Микола Баграєв та інші. (ОНОВЛЕНО)
Щодо конфлікту між каналами «Інтер» та ICTV навколо програм «Свобода Савіка Шустера» та «Свобода слова» вже висловились обидві сторони, а також експерти і просто глядачі. Проте залишилась ще одна сторона, яку досі не вислухали. Це ті, завдяки кому і «Свобода слова» на ICTV, і «Свобода» на «Інтері» збирають перед екранами щоп’ятниці мільйони глядачів: політики.
Ми поставили політикам такі запитання:
– Ваше ставлення до ситуації, яка виникла з трансляцією в один день тижня і майже в один час дуже подібних між собою політичних ток-шоу «Свобода слова» на ICTV та «Свобода Савіка Шустера» на «Інтері»?
– Якщо вас запросять одночасно Андрій Куликов та Савік Шустер на свої програми, кому ви віддасте перевагу?
Андрій Шкіль, народний депутат 5-го скликання, фракція БЮТ:
– У нас, звичайно, потрібно врегульовувати авторське право. Мені як політику і глядачеві важливо, щоби таких програм було побільше. Думаю, що телеканали якось домовляться між собою з приводу часу виходу програм. Пройдуть вибори, спаде напруга і все буде гаразд. Але чим більше буде програм, тим більшою буде конкуренція, тим легше буде працювати політикам. Тобто нам буде легше донести до громадян свою думку з приводу подій, які відбуваються в Україні.
Щодо вибору програми, то скажу вам відверто: я не бачив ще жодної програми ані з Куликовим на ICTV, ані з Шустером на «Інтері». Я зараз працюю в регіонах, і не маю коли дивитися телевізор, тому навіть порівняти їх не можу. А коли доведеться вибирати, то на мій вибір вплине не один, а сукупність факторів.
Борис Беспалий, народний депутат 5-го скликання, фракція блоку «Наша Україна»:
– Думаю, це класична ситуація, де має бути застосоване законодавство про авторські і суміжні права. Краще, звичайно, щоб така ситуація вирішувалася мировою угодою. Звичайно, у програмах є ознаки подібності. Як глядач я бачу, що це тема для домовленостей між каналами й укладання мирової угоди. А якщо вони не хочуть домовлятися, то є Цивільний кодекс. Оскільки на сьогоднішній день Президент заборонив судам займатися виборами, то у них є багато часу на вирішення інших питань.
Поки що у мене такої ситуації із подвійним запрошенням не було. Якщо запросять, піду і на ту, й на ту. Бо для мене головне – глядач. Якщо суд скаже, що одна з цих програм незаконна, то я не прийматиму від неї запрошень.
Василь Волга, народний депутат 5-го скликання, фракція СПУ:
– Мені це здається не зовсім щирим вчинком з боку «Інтера». Скажу відверто, мені це не подобається.
Я вибиратиму із суто прагматичної позиції, хто є найбільш популярний. Тобто, піду до Савіка.
Олександр Галуненко, народний депутат 5-го скликання, фракція Партії регіонів:
– Мне не удалось посмотреть в полной мере программу, которую ведет Андрей Куликов. Поэтому мне трудно сравнивать. Нужно хотя бы пару программ посмотреть, чтобы сравнивать. Савик Шустер вел на ICTV раскрученную программу, привык к ней, и теперь на «Интере» ему трудно отказаться от штампа «Свободы слова».
Чтобы определится, кому я отдам предпочтение, мне, опять же, нужно сравнить эти программы. Могу только добавить, что передачи, которые ведет Савик Шустер, односторонне политизированы. Хотя он как бы держит нейтралитет, но за кадром чувствуется, что отдается предпочтение «оранжевым». Много таких фактов и случаев, когда он в нужный момент может прервать нашего выступающего в пользу «оранжевого». И это вызвало у меня недоверие к нему, убеждало меня, что он исполняет заказы.
Дмитро Видрін, народний депутат 5-го скликання, фракція БЮТ, кандидат у депутати від Партії вільних демократів:
– Я считаю раздвоение программы «Свободы слова» некорректным. Нельзя использовать чужие бренды, либо нельзя бренд продать, а потом его же использовать. Клонирование брендов, которые ассоциировались бы, по крайней мере, с европейской моделью свободы слова, является шумовой завесой для того, чтобы отвлечь экспертов, общество от реальных проблем со свободой слова. Мы все знаем, что все телеэфиры продаются, мы знаем, что в «Свободу слова» нельзя попасть без денег.
Савик Шустер приглашал меня, я не пошел. Потому что я не вписываюсь ни в формат «Свободы слова», ни в формат «Свободы Савика Шустера». Я в прошлом академический ученый, и архитектура моего мышления такова, что я не умею кричать, не умею перебивать, не умею говорить ложь публично. Я еще могу обмануть свою жену, когда она спрашивает, почему я задержался вечером, но я не умею обманывать телезрителей в прямом эфире. Добавлю, что меня не пригласят, потому что у меня нет 300 тысяч долларов, которые нужны, чтобы попасть на эту программу.
P.S. Від редакції:
Згодом Дмитро Видрін спростував власні слова про те, що за участь у програмі «Свобода слова» за ICTV від нього вимагали 300 тисяч доларів США.
«Я опять лоханулся – принял шутку за правду. Приношу свои извинения ICTV. Видимо, надо мной пошутили посредники, которые хотели заработать. Да здравствует «Свобода слова»!» , - сказав Дмитро Видрін.
Євген Філіндаш, народний депутат 5-го скликання, фракція СПУ:
– Наші ЗМІ давно перетворилися перш за все на бізнес, тому в рамках бізнесу з українською специфікою (коли вважається ознакою дурного тону, якщо хтось когось не кине) це є звичною ситуацією. Щодо того, чи вдасться ICTV відстояти свої авторські права, я не знаю, бо не знайомий з деталями угод. Тому не можу стверджувати, на чиєму боці правда, до того часу, поки суд не скаже своє слово. Звичайно, сторони мають дотримуватися якихось моральних принципів, але для когось, мабуть, головне – нарощення капіталу. Тому дотримання моральних принципів для них є другорядним, що є звичним для великого капіталу.
Як і будь-який політик, буду обирати більш рейтингову програму.
Іван Попеску, народний депутат 5-го скликання, фракція Партія регіонів:
– Я звик до «Свободи слова» Шустера, тому більше дивлюсь ті програми, які веде Шустер. Для мене особисто не має значення назва, а головне сам ведучий. Звичайно, є шанс, що «Свобода слова» на ICTV й надалі буде цікавою. Але однозначно вона буде іншою, оскільки в неї інший ведучий, який має свій підхід і стиль ведення.
Моє рішення залежатиме від того, яка тематика. Я піду на ту програму, на якій обговорюватимуться близькі мені питання європейської інтеграції, забезпечення прав національних меншин та міжнаціональних відносин.
Микола Баграєв, народний депутат 5-го скликання, фракція БЮТ:
- Моя позиция такова, что должны соблюдаться авторские права. Насколько мне известно, они у телеканала ICTV, а не у ведущего Савика Шустера. Плюс, конечно же, вопрос корректности. Я считаю, что данную ситуация должен рассмотреть Индустриальный телевизионный комитет. Плохо, что на телевидении нет здоровой конкуренции и корпоративной солидарности. Это четко показал последний «Телетриумф». Я против клонирования в масс-медиа: не должно быть одинаковых телепрограмм, одинаковых радиостанций… Считаю, что сама «Свобода слова» должна посвятить одну из своих программ этой теме.
Я не любитель посещать ток-шоу. Если мне нужно донести информацию людям, то предпочитаю собирать пресс-конференции или давать эксклюзивные интервью. Но если «Свобода слова» будет посвящена шоу-бизнесу или медиа-бизнесу, то есть, родным для меня темам, то пойду на эту программу.
Леонід Грач, народний депутат 5-го скликання, фракція КПУ:
– Как мы видим, противостояние между двумя каналами, которые имеют высокую политическую популярность, вышло за корпоративные рамки, вылилось в публичное и политическое обсуждение. И это вызывает крайнее сожаление. Сейчас СМИ выступают за прозрачность, объективность, а сами не всегда придерживаются этих принципов. Ситуация между двумя каналами с точки зрения авторитетности повредит и «Свободе слова», и «Свободе Савика Шустера». Кроме того, это очевидный интеллектуальный скандал между журналистами, причем журналистами высокого класса. Наше общество только в «розбраті» и живет, и ему этот «розбрат» все время подбрасывается. К сожалению, теперь к этому причастны и телеканалы.
Я толерантный человек, и хожу на все программы. Кстати, я сам никогда ни к кому не напрашиваюсь, это вам подтвердит любой журналист. И когда приглашают, я хожу на все каналы, несмотря на то, как там ко мне относятся. Если вскоре придется выбирать, то отдам предпочтение ICTV, потому что я совсем недавно был на программе Шустера на «Интере». Поэтому, исходя из объективности, я выберу приглашение Куликова.
Людмила Супрун, лідер Блоку «Український регіональний актив»:
– Дійсно, програма на «Інтері» дуже схожа на «Свободу слова» на ICTV. Якщо власниками формату програми є ICTV, то «Інтер» має заплатити йому за використання інтелектуальної власності. Крім того, я пропоную ICTV створити новий формат, який би називався «Є ідея!». Повірте, що він збиратиме не меншу аудиторію, ніж політики у Савіка Шустера. Бо політика, в принципі, вже набридає людям. А от коли ми будемо говорити про те, які ідеї є в суспільстві і як їх можна реалізувати, думаю, що ця програма буде не менш популярною за «Свободу слова», яку вів Савік Шустер на ICTV.
Складне запитання. Тому що є програма і є ведучий. «Свобода слова» на ICTV стала самостійним брендом, а Савік Шустер є людиною-брендом. Шкода, що ці речі зараз роз’єдналися. Це мені нагадує запитання: ви кого більше любите – маму чи тата, ви за яку Україну – західну чи східну. Але скоріше за все я вибрала би формат Савіка Шустера. Тому що ведучий є вагомою складовою для будь-якої програми.
Микола Яковина, народний депутат 5-го скликання, фракція «Наша Україна»:
– Мені як митцеві завжди не подобалися плагіатори, або ті, хто нехтує авторськими правами. Формат телебачення вимагає інтелектуальних зусиль великого колективу. Очевидно, концепція програми не належала одній особі, тому розпоряджатися власноручно Савік Шустер не мав би права. Треба, звичайно, познайомитися з документами. Але вже нині простежується непорядність колег із «Інтера», які свідомо в той же день у прайм-тайм ставлять майже аналогічний продукт. Це, м’яко кажучи, не зовсім легальне запозичення.
Я не всеїдний, не на всі запрошення відгукуюсь, не на кожен канал ходжу, оскільки для мене на першому місці – тема обговорення. На другому місці – інші співрозмовники, і аж на третьому – ведучий і канал. Я відмовився одного разу йти на один із найбільших каналів на нічну розмову, темою якої я добре володів (ішлося про переклади Бруно Шульца), бо там мав бути один непорядний, на мою думку, політик, явний провокатор, який ніякого відношення до культури не мав.
Ярослав Сухий, народний депутат 5-го скликання, фракція Партії регіонів:
– Я вважаю нормальним існування конкуренції в медіапросторі. Чому ми насаджуємо конкуренцію в промисловості і боїмося її в медіапросторі? Як на мене, ні одна, ні друга «Свободи» до свободи не мають жодного відношення. Це справжнісінька заказуха. Я так розумію, хто більше заплатив, на ту сторону ведучий і ллє. Я декілька разів був на «Свободі слова» у Савіка Шустера, і тепер категорично відмовляюся йти на ці програми. Якщо мене запрошували як експерта, значить ведучий знав, що я знаю більше, ніж інші учасники, приміром про пенсійну систему. І якщо мені ставлять питання, то дайте мені можливість хоч відповіти на це запитання, не перебивайте. Я не в захваті ні від однієї програми, ні від іншої.
Я ні до кого не піду. Обидві програми відверто заангажовані. Просто для людей створюється ілюзія присутності народу. А народ певним чином підібраний за політичними уподобаннями. Тому мені це зовсім не цікаво.
Олександр Голуб, народний депутат 5-го скликання, фракція КПУ:
– Я думаю, що це явище закономірне, оскільки які закони діють у суспільстві, такі й у інформаційному просторі. Тому що це не просто бізнес, а великий бізнес. І звичайно, дотримання якихось норм моралі чи домовленостей він не передбачає. Тому коли відбуваються подібні події, вони мають під собою лише економічне підґрунтя, і тут уже не діють людські норми.
Ви знаєте, я піду туди, куди мене направить фракція.
Олександр Лавринович, міністр юстиції:
– Це питання комерційного спору і будь-який мій вислів у даному випадку може бути використаний як підтримка тієї чи іншої сторони у спорі двох господарюючих суб’єктів. Тому – жодного слова.
Якщо будуть запрошувати, то піду й туди, й туди. Для мене немає пріоритетних каналів.
Павло Жебрівський, народний депутат 5-го скликання, фракція блоку «Наша Україна»:
– Я думаю, що ICTV потрібно подати в господарський суд і захистити авторські права. Я не знайомий з угодою, яка була між Шустером і ICTV, тому мені важко аналізувати. Я закінчив юридичний факультет, тому звик спочатку знайомитися з документами, а потім робити висновки.
У принципі віддам перевагу Савіку Шустеру, оскільки Савік є Савік. Для мене відіграє головну роль ведучий, а не канал.
Катерина Самойлик, народний депутат 5-го скликання, фракція КПУ:
– Ця ситуація свідчить про моральність нашого суспільства. То в нас клони партії, то клони підприємств, тепер ще й клони програм. Мені дуже неприємно, що у ЗМІ відбувається таке.
Ви знаєте, я мабуть використала б і одну, і другу програму для того, щоб висловити свою точку зору. Але, на превеликий жаль, ці програми йдуть одночасно. Єдине, що є перевагою для «Інтера», це те, що Савік Шустер вже досить довго вів таку програму і є популярнішим за Андрія Куликова.
Оксана Білозір, народний депутат 5-го скликання, фракція блоку «Наша Україна»:
– Мені шкода, що так вийшло. Чомусь у нас в Україні завжди так: якщо є добра справа, то вона мусить поділитися на дві. В результаті нівелюється сама ідея. Думаю, що коли програма починала виходити на ICTV, належним чином не була зорієнтована в правовому полі. Тобто не було прописано в контракті з Савіком Шустер, а що ж буде, якщо він залишить програму як ведучий і перейде на інше місце роботи. Тому це проблема не між каналами, а між Савіком Шустером і ICTV.
Ви знаєте, я жодного разу не брала участі в цих програмах, тому що їхній формат мені не підходить. Тому для мене питання вибору не стоїть. Я не піду ні до Шустера, ні до Куликова.
-
Аналітично-інформаційна пупсня
«Телекритика» / 06.09.2007
10 вересня на ТЕТі стартує новий сезон. Глядачі побачать український аналог російських «Кукол»: програму вестимуть лялькові Янукович, Ющенко, Вітренко, Луценко, Черновецький та Шустер. Фото.
10 вересня на каналі ТЕТ стартує новий телевізійний сезон, у якому на глядачів чекає прем’єра проектів власного виробництва каналу «Пупсня», «Міс СНД 2007», «Калейдоскоп дикої природи» та прем’єрні покази в Україні російських проектів «Звана вечеря», «Правила зйому». Про це повідомляє прес-служба телеканалу ТЕТ.
Як уже повідомляла «ТК», щовечора з понеділка по п’ятницю о 20.45 ляльки, що нагадують відомих українських політиків, вестимуть випуски «Аналітично-інформаційної пупсні», яка є адаптованою версією російських «Кукол». У перших випусках «Пупсні» в ролі ведучих з’являться ляльки, схожі на Віктора Ющенка і Віктора Януковича, Юлію Тимошенко, Наталю Вітренко, Юрія Луценка, Олександра Мороза, Леоніда Чернівецького та братів Кличко.
О 21.00 в будні ТЕТ транслюватиме російське кулінарне реаліті-шоу каналу виробництва РЕН ТВ «Звана вечеря». Нагадаємо, українську версію цієї програми з вересня о 18.10 транслюватиме телеканал СТБ.
У вихідні, як уже писала «ТК», стартує телевізійна версія проекту «Міс СНД 2007», яку на замовлення телекомпанії ТЕТ знімає продакшн-студія «Супер-нова». Також у неділю з’явиться о 21.00 з’явиться програма «Правила зйому» з Геннадієм Бачинський і Сергієм Стіллавіним. У кожній серії ведучі допомагатимуть учасникам знайомитись з дівчатами.
Окрім цього, у новому сезоні глядачі ТЕТу побачать прем’єри в Україні французьких випусків шоу «Форт Буаяр» та нової пізнавальної програми для дітей і дорослих «Калейдоскоп дикої природи», виробництва харківської продакшн-студії «Приват-ТБ». Також, в ефірі ТЕТу залишаються щоденне реаліті-шоу «ДОМ-2» (19.30), ток-шоу «Окна» з Дмитром Нагієвим (у будні о 22.00), телевізійне детективне агентство «Заборонена зона» з Михайлом Пореченковим (у вихідні о 18.30), кримінальна програма «Ціна кохання» з Юліаною Шаховою (у будні о 18.30), традиційний серіальний і дитячий кінопоказ.
А ось як виглядатимуть «пупсики», що зображають українських політиків, у ТЕТівській «Пупсні»:
(https://sat-ukraine.info/proxy.php?request=http%3A%2F%2Ftelekritika.kiev.ua%2Fimg%2Fforall%2F2%2F1_tet_pupsnya9.JPG&hash=a878af522aff43242f0be75eece59124bc5b0786)
(https://sat-ukraine.info/proxy.php?request=http%3A%2F%2Ftelekritika.kiev.ua%2Fimg%2Fforall%2F2%2F1_tet_pupsnya16.JPG&hash=a7a53781a8b466bd91442823e6c22b525b2c59fc)
(https://sat-ukraine.info/proxy.php?request=http%3A%2F%2Ftelekritika.kiev.ua%2Fimg%2Fforall%2F2%2F1_tet_pupsnya3.JPG&hash=918cc2617485edbbff98b1518404d19873ef31b0)
Фото надані прес-службою каналу «ТЕТ». Відсутність фото ляльки Юлії Тимошенко не має жодного політичного підтексту – її просто не прислали :) Як повідомляє газета «Сегодня», ляльку Юлії Володимирівни зараз переробляють у Франції, оскільки перша версія видалась самій пані Тимошенко занадто старою. Нову версію мають привезти в Україну днями.
«Телекритика»
-
Цифра» 2
Леся Ганжа, «Телекритика» / 05.09.2007
Нацрада презентувала телеканалам програму переходу на цифрове мовлення. Але мовники кажуть, що за такі гроші можна обкрутити всю Україну кабелем…
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення 5 вересня провела презентацію програми переходу на цифрове мовлення для керівників загальнонаціональних та регіональних телеканалів.
По суті, Нацрада запропонувала концепцію, альтернативну до запропонованої Міністерством транспорту і зв’язку України «Концепції Державної програми ефективного використання радіочастотного ресурсу із застосуванням перспективних технологій» (текст). Як повідомляла «ТК», на засіданні 27 червня 2007 року члени Нацради не погодили цей документ, висловивши думку, що після рішення Кабміну, згідно з яким Концерн РРТ передано в управління Держкомтелерадіо, концепція має зазнати суттєвих змін.
Основні критичні зауваження до концепції Мінтрансзв’язку, за словами першого заступника голови Нацради Ігоря Куруса, є такі: Концепція передбачає додаткову побудову великої кількості веж і заміну передавачів, натомість не дає відповіді на такі суттєві питання, як: що робити зі старими передавачами? Як буде вироблятися контент? Як буде доноситися сигнал до глядача (питання забезпечення населення декодерами).
«План Мінтрансзв’язку стосується лише передавальної частини програми», - наголосив Ігор Курус.
Натомість Нацрада пропонує, по-перше, замість заміни передавальних пристроїв там, де можна, обмежитися модернізацією твердотільних передавачів, а по-друге, врахувати інтереси малозабезпечних категорій телеглядачів.
Саме навколо цього питання триває найзапекліша дискусія, адже концепція Мнітрансзв’язку пропонує запроваджувати «цифру» у форматі MPEG 4 (краща якість, більша ціна), а Нацрада наполягає на тому, що це має бути паралельне впровадження MPEG 2 (менша ціна, якість – відповідно) та MPEG 4. Впровадження менш досконалого, але й дешевшого MPEG 2 дасть можливість забезпечити «соціальний цифровий пакет» для малозабезпечених глядачів та зекономити кошти на соціальну програму встановлення декодерів цифрового сигналу, які для формату MPEG 2 є втричі дешевшими, ніж для формату MPEG 4 (відповідно 50 і 150 дол.).
Крім того, Нацрада розраховує, що футбольні чемпіонати 2008 і 2012 років стимулюватимуть населення купувати нове цифрове приймальне обладнання.
У соціальний цифровий пакет має увійти 15 телеканалів, які саме – поки невідомо. Але пан Курус наголосив на тому, що це будуть усі ті 15 загальнонаціональних телеканалів, які глядач «звик бачити». Можна передбачати, що за місця в «соціальному пакеті» розгорнеться окрема боротьба.
«Соціальний пакет», а також «позонове» впровадження цифри (поступове, позонне вивільнення аналогового ресурсу, за рахунок перерахунку частот під цифрові формати і використання їх для тимчасової трансляції аналогового сигналу – детальніше дивіться тут) захистять, на думку Ігоря Куруса, медіа-ринок від вибуху: різкого збільшення кількості телеканалів в Україні не передбачається.
«Якщо ми завтра в одну мить на 0,5 мільярда доларів телерклами запустимо не 15 гравців, а 40, то рекламний ринок лусне», пояснив Ігор Курус позицію Нацради і запевнив: «позонове» впровадження «цифри» дасть змогу забезпечити адаптаційний період і для рекламного ринку.
За словами Романа Андрейка, генерального директора каналу «24», він не розраховує на «соціальну пропозицію», зате покладає надії на той пакет, який пропонуватиметься глядачам, що куплять декодери для MPEG 4: «В цьому пакеті буде не 15, а 22 канали, тож там для нас перспектива краща». А генеральний директор ТРК «Гравіс» («Кіно», «Сіті») Онно Зонневельд, зауважує, що поки що технічний відділ його компанії обмірковує рішення Нацради, однак він особисто вважає, що для загальнонаціональних каналів в такому розвиткові «цифри» є набагато більше перспектив, ніж для таких каналів, як «Кіно» і особливо «Сіті». Тим паче, що вартість цифрової програми разом із соціальною складовою, як сказав Ігор Курус, становить 1,5 мільярди доларів. «За такі гроші я краще обкрутив би кабелем всю Україну – і мої абоненти мали б і телебачення, і Інтернет, і ІР-телефонію», - поділився своїми сумнівами пан Зонневельд.
Однак Ігор Курус наголосив, що ідеться не тільки про питання доставки сигналу абонентам, а й про інформаційну безпеку країни: адже якщо Україна не освоїть зараз діапазон, виділений їй у Женеві для розвитку цифрового мовлення, то, цілком імовірно, що його освоять інші країни, і тоді Україні буде важко контролювати власний мовний простір.
-
Це знову залежить від нас
Єгор Соболєв, для «Телекритики» / 05.09.2007
(https://sat-ukraine.info/proxy.php?request=http%3A%2F%2Ftelekritika.kiev.ua%2Fimg%2Fcontent%2Fi17%2F17756.gif&hash=33de98d67cff471c6d17965a298a7e301312da48)
Продажність телесюжетів бруднить нас усіх не менше, ніж цензура три роки тому.
Як і тоді, це в наших руках. Ведучі мають можливість відмовитися підводити сюжет. Редактори – заверстувати його у випуск. Кореспонденти – знімати відео і синхрони, знаючи, що вони будуть використані для замовного матеріалу.
Поки що, як і довгий час тоді, так вчиняють одинаки. Та й то не кожен раз. А зараза розповзається, як у 2002-му. Наче 2004-го і не було.
Одразу після нього здавалося, що замовна журналістика – пережиток темних часів. Коли у 2005 році ми планували ініціативу «Краще не брехати», вона була зорієнтована виключно на майбутніх журналістів, щоб вони не повторювали наших помилок. Самі ми були впевнені, що наше покоління їх уже не зробить. Курси боротьби з тиском для студентів журналістських вишів ми будемо проводити що два роки. Але чи не час подумати про науку для нас самих?
Знайомі у штабах стверджують, що продається майже все. Навіть програма «Час» на моєму 5 каналі. Я готовий поставити квартиру, щоб довести, що це брехня, бо особисто разом із Катєю Лебедєвою планую теми, сюжети і гостей (так само, як і Свят Цеголко на його тижні). Але я пишу не для того, щоб підкреслити, хто в білому, а хто – ні, а для того, щоб ми усвідомили: продажність телесюжетів бруднить нас усіх не менше, ніж цензура три роки тому.
Радше навіть більше. Вказівки команди Віктора Медведчука були відверто чорно-білими, як і вся тотальна пропаганда. Ті, хто зараз замовляє сюжети про з’їзди партій або запрошення лідерів цих партій у телестудії, поводяться більш тонко. Вони зорієнтовані не стільки на замовчування чи відвертий наклеп, скільки на вип’ячування тих чи інших деталей.
І замазують нас усіх. Коли політик чує гостре запитання, він упевнений, що за нього заплатили конкуренти. І я розумію, чому він упевнений, коли мені розповідають, які гроші на «послуги» медіа зараз витрачають штаби. Важливо не те, що думають політики, а те, що замовна журналістика, як і цензура, є ворогом кожного журналіста, навіть якщо він працює чесно. Вона підриває довіру до медіа в цілому і до кожного їхнього працівника окремо. У понеділок я не витримав і став доводити Олександру Морозу, що Петро Порошенко не пише мені запитання і не визначає, кому їх ставити. Мороз сперечатися не став, але видно було – не повірив. Найгірше, що у вівторок я доводив, що «Час» не продається, Наталії Лигачовій – «бойовому товаришу» по 2004 року!
Наша зневіра одне в одному – не найбільша проблема. Найбільша – очевидна, але ми знову на неї не звертаємо уваги. Половина правди так само є брехнею! Українці зараз (і слава Богу) живуть в умовах вибору в усіх напрямках життя, і нечесно розставлені акценти спотворюють цей вибір! Як і тоді.
Можна, звичайно, й реагувати, як тоді. Висловлювати незадоволення по курилках, втішатися думкою, що у тих ще більше продають, або казати: «А що я можу?». Але 2004 рік чітко показав, що насправді можуть ведучі, редактори і журналісти.
-
Hellas Sat 2, 39.0°E
Днiпропетровський Державний телеканал появився на 11512H , відкрито, SR 30000, FEC 7/8.
-
на прес конференції MTV Ukraine, яка відбулася 17 вересня, генеральний директор телеканалу Євген Ступка, генеральний директор MTV Networks International Бавнет Синґх та віце-президент Horizon Capital (одна з компаній-засновників «MTV Україна») Петро Хархаліс розповіли про плани розвитку телеканалу та подробиці виробництва власних музичних і розважальних програм.
Програмне наповнення міститиме як міжнародні шоу (дубльовані українською мовою), так і передачі, що вироблятимуться в Україні.
З початку листопада на MTV Ukraine розпочнеться щотижневе реаліті-шоу «Зроблено»: «Протягом місяця герої програми робитимуть кроки назустріч власній мрії, займаючись із професіоналами в обраній галузі. Вони зміняться не тільки зсередини, але й зовні», – розповів Євген Ступка.
Також, за його словами, тривають зйомки 12-ти шоу-програм «Rock Україна». Це щоденне одногодинне шоу, яке розповідатиме про повсякденне життя вітчизняних музичних колективів, стартує в жовтні. Для першого сезону було обрано дванадцять гуртів, як знаних, так і поки що маловідомих широкому загалу. Трохи пізніше у планах каналу – створення програм, орієнтованих на пошук талантів. «Ми очікуємо і навіть потребуємо, щоб до нас зверталися молоді таланти з пропозицією своїх проектів», – зазначив Євген Ступка.
Між тим, витрати на створення власного продукту каналом не розголошуються. Також серед програм українського виробництва – щоденні та розширені випуски (weekend edition) міжнародних та місцевих новин музики та шоу-бізнесу MTV News, які вестиме Ірена Карпа; «MTV день» – щоденне чотиригодинне шоу, що транслюватиме програми та музичні відеокліпи з підводками віджеїв; MTV Ukraine Top 20 – флагманське шоу, що складається з вітчизняних та міжнародних музичних кліпів, які презентуються одним із віджеїв «MTV-Україна». Остання програма підкреслюватиме зобов’язання телеканалу щодо показу музичних відеокліпів не на підставі плати за ротацію (розповсюдженої на наших теренах практики), а на підставі якості музичного та творчого продукту.
Що стосується фірмових шоу MTV, їх представлено у великій кількості: Beavis & Butthead, Pimp My Ride, Punk’d, MTV Unplugged та багато інших. Утім, представники каналу закцентували увагу на мультиплікаційному серіалі South Park – це анімаційне шоу компаній Emmy® та Peabody® про чотирьох брутальних хлопців – порушників спокою, які мешкають у дурнуватому містечку в Колорадо, США. Створили його Ґрей Паркер та Метт Стоун на основі власної мініатюри «Дух Різдва». Шоу відоме своїми швидкими та безжалісними відповідями на світові події. Мультсеріал повинен стати на зміну «Симпсонам» – серіалові, що транслюється на каналі М1 і є найрейтинговішим проектом каналу.
На питання, яку частку телеперегляду канал планує здобути найближчим часом, генеральний директор каналу відповів: «Я боюсь казати про цифри, адже не хочу виглядати нескромним». Також, за його словами, канал підписав угоди вже більш ніж із 50-ма найбільшими кабельними операторами України, найближчим часом канал планує зайняти 100% покриття.
Петро Хархаліс (Peter Charchalis), віце-президент Horizon Capital, зазначив, що дуже багато рекламодавців бажають працювати з каналом: «MTV вплинуло на цілі покоління, і ми надзвичайно раді запустити українську версію найпотужнішого музичного та розважального бренду у світі. Ми вже зараз маємо дуже позитивні відгуки від рекламодавців, що вже працюють із нами, і є дуже багато охочих працювати з нами в майбутньому».
Генеральний директор MTV Networks International Бавнет Сінґх зазначив, що MTV планує відкривати в Україні ще декілька телеканалів: «У наших планах – розвиток не лише телеканалу “MTV Україна”, але також інтерактивні продукти “MTV Україна”, інтернет-продукти, MTV-продукти для мобільних телефонів, також ми плануємо запустити інші розважальні телеканали, що входять у сім’ю MTV Networks, це VH1, Nickelodeon, Paramount Comedy тощо».
-
(https://sat-ukraine.info/proxy.php?request=http%3A%2F%2Fs49.radikal.ru%2Fi124%2F1208%2F98%2Fce67af60d024.jpg&hash=33b356bb8f49ce5636b8d449766ae3ccfda9e3d6) (http://www.radikal.ru)
Оновлений «Ключовий момент» на «Інтері» називатиметься «Право на зустріч»
29-08-2012
3 вересня на каналі «Інтер» відбудеться прем'єра соціального проекту «Право на зустріч» виробництва кінокомпанії Star Media. Про це повідомляє прес-служба каналу «Інтер».
«Право на зустріч» - це ток-шоу, «де реальні люди знаходять розуміння, любов, повагу, визнання рідних і близьких». Кожна історія складається з студійних перипетій, реконструкції минулих подій, що мають безпосереднє відношення до проблеми головного героя, і документальної замальовки про те, кому через програму призначена зустріч.
Ведуча ток-шоу - російська актриса Олена Яковлєва.
«Мета проекту - допомогти людям позбутися від вантажу образ і докорів сумління; зруйнувати стіну байдужості, недовіри, нерозуміння, ворожості, мовчання в їх відносинах; звести мости прощення, доброти, взаєморозуміння; відродити сімейні людські цінності, і, найголовніше, на прикладі героїв, застерегти мільйони людей - глядачів програми - від можливих життєвих помилок», - йдеться у повідомленні каналу.
Програма вийде о 15:15.
Як писала ТК раніше, у січні група компаній Star Media заявила про виробництво оновленої версії програми «Ключовий момент» з ведучою Оленою Яковлєвою для українського телеканалу «Інтер» і російського телеканалу «Россия».
Нагадаємо, телеканал «Інтер» зупинив виробництво програми «Ключовий момент» у березні 2010 року. В ефірі каналу, за словами Влада Ряшина, вийшло 999 епізодів. Програму вела українська акторка Наталя Сумська.
http://www.telekritika.ua/news/2012-08-29/74514 (http://www.telekritika.ua/news/2012-08-29/74514)
-
Перепрошую, це вже не новина ... Але...
При впровадженні "примусово-добровільної" мови "старший брат" старається все більше і всюди всунути свого "п"ятака"... Це чітко спостерігається на телебаченні і не тільки... *-P *-P *-P
А може наші маріонетки самі стеляться під "старшого брата"??? *oohaa* *-A
-
Донецька ТРК оголосила війну за право транслювати російські канали
ТРК «Україна» розіслала телевізійним операторам попереджувальний лист, в якому повідомила, що є ексклюзивним правовласників на ряд передач російських телеканалів - ТНТ, Comedy Club, СТС, « Рен ТВ», «Перший канал», «Росія 1», «Росія 2», «НТВ + Футбол», «НТВ + Футбол 2» - на території України.
На підставі існуючих договорів ТРК «Україна» може забороняти мовлення їх продуктів у нашій країні, - повідомляє в листі директор «ТРК Україна» Марина Миргородська.
Тому компанія попросила телевізійних провайдерів припинити мовлення цих каналів, а в разі наявності відомостей про такі порушення у конкурентів - інформувати про це правовласника.
Також вона нагадала, що порушення авторських і суміжних прав може тягнути адміністративну (штрафи і конфіскацію обладнання) та кримінальну (позбавлення волі до 5-ти років) відповідальність. «Україна», за її словами, має право звернутися до судових інстанцій і Національної ради з питань ТБ і радіомовлення .
Претензії «України» можуть торкнутися, головним чином, невеликих регіональних кабельних операторів і інтернет -провайдерів, які в якості додаткової послуги надають доступ до телевізійних каналів по IP, - каже експерт Mediasat Віталій Мосейчук .
Водночас, директор київського кабельного та інтернет- провайдера «Тріолан» Вадим Сидоренко переконаний, що методи ТРК «Україна» у боротьбі з піратством навряд чи будуть дієвими .
«Російські канали, права на контент яких отримала «Україна», в нашій країні не адаптовані. Транслюючи їх , кабельники вже порушують закон, не боячись санкцій регулятора. А значить і правовласника ні в що ставити не будуть» , - каже він.
Але Мосейчук не заперечує, що «Україна», як комерційний гравець, має більше ресурсів для того, щоб стягнути з кабельників значний штраф або зовсім вилучити їх обладнання. Крім цього, за його словами, «Україна», таким чином буде підвищувати свій рейтинг.
Деякі регіональні провайдери (наприклад. ТРК «Норма» , Миколаїв) вже відключили російські канали , отримавши зазначений лист.
Джерело: Капітал (http://"http://www.capital.ua/news/4646-ukrainskie-tv-provaydery-otklyuchat-rossiyskie-kanaly")
(https://sat-ukraine.info/proxy.php?request=http%3A%2F%2Fprotv.ua%2Fforum%2Fdownload%2Ffile.php%3Fid%3D223&hash=39e4847fa4c717f703729a50fd496e7ae9ae267f)