Порадьте... > Ресівери, Інструменти, супутні матеріали
Який ресивер HDTV порадите.
AANDRIY:
--- Цитувати ---Вище тобі написали "ЛІНУКС",то тобі не глобо 4100
--- End quote ---
Замість нарікати пояснили б що таке "ЛІНУКС" і де я помиляюсь,я теж вище писав що в хедешних ресах не розуміюсь тому і прошу поради,як-би розумівся то ні питався б,на то він і е SAT-форум чи я тут теж помиляюсь???
ioan , окреме ДЯКУЮ!!! An14почув від вас що хотів
rata:
Лінукс - це мова програмування в ресах. Вона досить складна
для початківців ,особливо ,при налаштуваннях.
Вибираючи ресивер ,треба враховувати на базі якого
заліза (процесора) він створенний. Технології не стоять на місці і
все змінюється в геометричній прогресії.Наприклад ,тіж самі ipbox ,
КЕТРЕЙН продаються декілька років і залізо в них може бути мяко кажучи застаріле і софтова підтримка може бути
обмеженою для сьогоднішніх потреб.
Сучасні реси(box) - це набір таких функцій:
- перегляд сат,
- перегляд інтернет,
- плеєр мультимедія та інші прибамбаси.
Також з можливостями добавляння ще одного тюнера,
наприклад DVT, монтування жорсткого диску,заміна бл.ж. на більш
потужний - свого роду конструктор.
Відповідно і ціни в залежності від комплектації різні.
Це ,так би мовити для фанатів.
Всі інші ,це класичні ХДреси для споживачів.
sat-pl:
--- Цитата: rata від 16:59:54, 22 Серпня 2009 ---
Лінукс - це мова програмування в ресах. Вона досить складна
для початківців ,особливо ,при налаштуваннях.
--- End quote ---
а Symbian це мова програмування в смартфонах ?
rata:
- to Sat-pl:
- дякую за зауваження!
Лінукс - це стандартна операційна система загального
призначення.
Android-80:
Лі́нукс (англ. Linux, також відомий, як GNU/Linux) — загальна назва UNIX-подібних операційних систем на основі однойменного ядра. Це один із найвидатніших прикладів розробки з відкритими джерельними кодами (open source) та вільного програмного забезпечення (free software); на відміну від пропрієтарних операційних систем, на кшталт Microsoft Windows та MacOS X, її джерельні коди доступні усім для використання, модифікації та розповсюдження абсолютно безкоштовно.
Спершу розроблювалася та використовувалася індивідуальними ентузіастами на персональних комп'ютерах, з тих пір Linux завдяки підтримці таких компаній як IBM, Sun Microsystems, Hewlett-Packard, Novell та інших, набув неабиякої популярності, як серверна операційна система; так, 8 із 10 найбільших компаній, що надають послуги веб-хостингу використовують Лінукс на своїх веб-серверах.
Лінукс було портовано на велику кількість апаратних платформ. Тепер вона досить успішно використовується, як на суперкомп'ютерах, так і на мобільних телефонах.
Значна кількість спеціалізованих дистрибутивів Linux, котрі розробляються та підтримуються різними спільнотами, дає широкі можливості вибору програмного забезпечення.
Станом на травень 2009 року операційні системи Linux займали долю біля 1% світового ринку операційних систем.
У 1983 році Річард Столмен заснував проект GNU, з метою створення повноцінної Unix-подібної операційної системи, і наповнення її повністю відкритим програмним забезпеченням. На самому початку 1990-х проект зібрав майже усі необхідні компоненти цієї системи — бібліотеки, компілятори, текстові редактори, командну оболонку Unix — за винятком основного компоненту, ядра. У 1990 році проект почав розробку ядра GNU/Hurd на основі мікроядра Mach, однак робота розпочалася із серйозними перешкодами і просувалася досить повільно.
Тим часом, у 1991 фінський студент Університету Гельсінкі, Лінус Торвальдс, як своє хобі розпочав розробку іншого ядра. Спершу Торвальдс використовував на своєму комп’ютері Minix, спрощену Unix-подібну операційну систему, розроблену Ендрю Тененбаумом з метою використання у навчальних цілях. Однак, Таненбаум не дозволив іншим розширювати його операційну систему, що спонукало Торвальдса створити заміну для Minix.
Спершу, Торвальдс назвав своє ядро "Freax", що є схрещенням слів «free» та «freek», плюс додання літери «Х», котра часто використовується у іменах Unix-подібних операційних систем. Ім’я «Linux» придумав Арі Лемке, котрий на той час адміністрував FTP-сервер мережі фінських університетів, від дав ім’я «Linux» теці, з якої проект Торвальдса був уперше доступний для завантаження.
Графічна історія Unix систем. Лінукс є Unix-подібною операційною системою, однак її код не було запозичено з оригінальної Unix
На початку для налаштування та встановлення Лінукс був потрібен комп'ютер під керівництвом Minix. Перші версії Лінукс також вимагали присутності на жорсткому диску іншої операційної системи для здійснення завантаження, але пізніше з’явилися незалежні завантажувачі, на кшталт LILO. Лінукс швидко перевершила Minix у функціональності; Торвальдс та інші ранні розробники ядра адаптували свою роботу для компонентів GNU та користувацького програмного забезпечення, задля створення завершеної, повнофункціональної, вільної операційної системи.
Сьогодні Торвальдс продовжує координувати процес розробки ядра, у той час, як інші підсистеми, як то компоненти GNU продовжують розвиватися окремо (розвиток ядра Лінукс не є частиною проекту GNU). Інші спільноти і компанії комбінують і поширюють усі ці компоненти із додатковим прикладним програмним забезпеченням у вигляді дистрибутивів Лінукс.
Навігація
Go to full version