Автор Тема: До жовтня львівські фахівці розроблять програму розвитку цифрового мовлення для облас  (Прочитано 1412 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Відсутній vic

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 3084
  • Рейтинг: +38/-5
22 серпня 2007 р.
До жовтня львівські фахівці розроблять програму розвитку цифрового мовлення для області

«Програму розвитку цифрового мовлення для Львівщини складають фахівці у сфері зв’язку та мас-медіа. До жовтня вони повинні закінчити програму і запропонувати її для затвердження на сесії облради», – про це сьогодні, 22 серпня, у коментарі Західній інформаційній корпорації розповіла депутат Львівської обласної ради, голова комісії з питань культури, духовного відродження, засобів масової інформації та туризму ЛОР Марія Христинич.

Як повідомила Марія Христинич, до комісії, яка розробляє програму розвитку цифрового мовлення для Львівської області входять генеральний директор Львівської обласної державної телерадіокомпанії Ярослав Климович, директор Львівського обласного радіо Мирослава Лубкович, директор комунального підприємства «Телекомпанія «Львів – ТБ» Михайло Хвойницький та директор філії ВАТ «Укртелеком» у Львові Володимир Лоїк.

Довідка ЗІКу.

Львівська обласна рада на позачерговій сесії 27 липня 2007 року своїм рішенням №348 «Про техногенну аварію в районі с. Ожидів – Закомар'я» наказала постійній комісії з питань культури, духовного відродження, ЗМІ та туризму (М. Христинич), постійній комісії з питань промисловості, будівельної індустрії, комунікацій та енергоефективності (Б.Турчин) винести на розгляд сесії обласної ради питання про затвердження обласної програми розвитку цифрового мовлення на території Львівської області.

Під час формування інвестиційної програми на 2008 рік передбачити 5 мільйонів гривень для переходу обласного телебачення з аналогового мовлення на цифрове.

Відсутній vic

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 3084
  • Рейтинг: +38/-5
Цифрове мовлення!
« Відповідь #1 : 09:04:49, 28 Серпень 2007 »
ПЕТРО СЕМЕРЕЙ: ЗАПИТАНЬ ЩОДО ЦИФРОВОГО МОВЛЕННЯ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ

Петро СЕМЕРЕЙ, член Національної комісії з питань регулювання зв’язку України

- Мені б хотілося сьогодні більше поставити запитання , щоб на них ми всі разом потім змогли відповісти. Тому що два роки говоримо про цифрове телебачення, але сказати, що в нас зменшилося запитань від цього, поки що дуже важко. Я думаю, що поки що їх тільки збільшується. В принципі, агітувати за цифрове телебачення вже нікого не треба. Вже всі все розуміють, що це перспектива і ми всі туди рухаємося. Але сьогодні жодного реального проекту розвитку цифрового телебачення, щоб хтось його продемонстрував або хоч розказав, або хоч на пальцях показав, ми поки що не побачили. Сьогодні в нас так законодавство України побудовано, що функції по впровадженню цифрового телерадіомовлення розподілені між різними органами влади і однієї команди поки що не створено. Національна рада видає ліцензії на мовлення на конкретні передавачі; Міністерство транспорту і зв’язку в особі департаменту створює державну політику розвитку цифрового телерадіомовлення; Національна комісія розробляє всі частоти, погоджує їх, координує, відповідає на скарги споживачів, працює з операторами і несе відповідальність за ефективне використання радіочастотного ресурсу, в тому числі у сфері телерадіомовлення. І, на жаль, кожний із цих державних органів бачить розвиток цифрового телерадіомовлення по-своєму. Враховуючи, що до успішного впровадження цифрового телерадіомовлення причетні всі сторони цього процесу, від вищих державних органів до споживачів, тому хотілося б, щоб люди, – спеціалісти, фахівці, посадові особи, – від яких залежить впровадження цифрового телебачення, бачили цей процес від початку до кінця. Цікаво, хтось взагалі бачить кінцевий процес – яке взагалі цифрове телебачення в нас повинно бути в 2015 році? Бачать цей процес від початку до кінця – як це зробити і до чого ми повинні прийти. На жаль, поки що ми не почули, що дійсно хтось цей проект вже розробив. Хоча б у загальних рисах. На жаль, поки що не має, надіємося що Міністерство транспорту і зв’язку представить нам державну програму, і ми побачимо, до чого ми рухаємося в нашій країні в цьому плані. Звичайно, якщо б радіочастотний ресурс в Україні був вільний, ми б тоді без проблем спокійно розвивали паралельно цифрове телерадіомовлення, і споживачі перейшли б від аналогового до цифрового. Ринок би сам визначив би всі ці питання. Але, на жаль, вільного радіочастотного ресурсу немає. І ми маємо багато проблем. І в нас його не просто немає, а немає в катастрофічному вигляді. Тому що, якщо в Європі в ефірі працює 5-6, ну, до десяти максимум частотних каналів, то в нас у великих містах працює до 18 телевізійних передавачів. А закон однаковий, що в Європі, що у нас, і частотний ресурс один і той же. І вони навіть дивуються, як ми зуміли стільки аналогових передавачів розмістити в цьому діапазоні. Коли ми, кажуть, стільки не можемо розмістити. Але при наявності шести ефірних частот це їм дало можливість вільно розміщувати цифрові канали. Ми ж створили самі для себе проблему, яку зараз повинні всі разом думати, як перебороти. Тому що ми діяли не з принципу, як рекомендують фахівці, а з принципу політичної доцільності. От не можна більше розмістити жодного каналу в ефірі, але якщо дуже хочеться і за певний інтерес – то можна. І за таким принципом довели до 18 -16 – 15 аналогових телевізійних каналів. Для того, щоб мінімізувати всі ці проблеми, ми повинні врахувати і той досвід, який ми набули, і той, який набули всі країни світу. Тож, річний досвід в Україні теж приніс певні результати. Як позитивні, так і негативні. Але дечому ми навчилися. Позитив, на мою точку зору, у тому, що аналогові та цифрові канали можуть працювати паралельно., не заважаючи один одному. Це приклад роботи 50-го, 51-го, 52-го телевізійних каналів у Києві. Передавачі працюють, нічого не сталося, нормально. Значить, можна по Україні розміщувати цифрові передавачі поряд по частоті з діючими аналоговими. Єдина умова – щоб вони працювали з одного телецентру. Тому що, якщо вони працюватимуть з різних точок, будуть різні рівні сигналу і можуть виникнути проблеми. Друге – чисто організаційного плану, це, можливо, національна рада врахує, – кому треба видавати ліцензії. Одна ліцензія була видана оператору, три – телерадіоорганізаціям і телекомпаніям. Перш за все, у компаніях починається внутрішня конкуренція в умовах мультиплексу. Компанія, яка отримала ліцензію, звичайно, своїх конкурентів старається в мультиплекс не впустити, запускає ті програми, яких немає в ефірі. Як факт, це ми маємо в Києві. Тому що мультиплекс, на який оператор отримав ліцензію, запрацював через два місяці, почав транслювати і до цього часу успішно працює. А компанії, які дуже довго запускали це, – деякі по року, а деякі вже й вимкнулися. Тепер, стосовно того, які програми транслювати. Кажуть, нові треба, які б зацікавили глядачів. Звичайно, це дуже цікаво. Але ми запустимо всі нові програми лише тоді, коли виключаться аналогові передавачі, які сьогодні сидять на цифрових частотах. До 2015 року вони точно не виключаться. А куди їм піти? Припинити мовлення? Ніхто не припинить. Тому будуть сидіти до останнього. На мою точку зору, повинні спочатку включитися ті передавачі, ті програми в мультиплексі, чиї частоти співпадають з цифровим планом. Тобто, які сьогодні блокують розвиток цифрового телебачення. Як вони почнуть мовити, з’являться телеглядачі. Вони потім порахують кошти і скажуть: «Так, мені оплачувати і цифрове розповсюдження, і аналогове невигідно, я переходжу на цифрове, аналогове виключаю». Тим більше, якщо його про стимулює Національна рада якимось чином, врахує те, що він звільняє канал, я думаю, що він на це піде швидше. Тому досвід розвитку цифрового телебачення у Києві багато чому нас навчив. І ми повинні врахувати те, що цифрове телебачення в Україні вже розпочалося в експериментальній формі у форматі ЕМРЕК2. Повинні врахувати, що сьогодні в Україні продаються телевізори з встроєними приймачами DVBT теж у стандарті ЕМРЕК2. І ринок потихеньку насичується. Спілкування з працівниками РРТ, які найбільш причетні до цього процесу, яким доведеться все це впроваджувати, на 90% від них це буде залежати, показало – в них сьогодні, – з прийняттям державної програми, затвердженням частотного плану «Женева-2006», – більше запитань до розвитку цифрового телебачення, ніж було рік назад. Термін залишився не такий вже й великий. Тому що для того, щоб у 2015 році перейти на цифрове, в 2011-2012 повинні розпочати відключати аналогове телебачення. Тому що повинна сформуватися приймальна база. Хотілося б запитати науковців, фахівців різних галузей: яка кінцева мета впровадження цифрового телебачення? Що ми хочемо в Україні збудувати? Якщо це буде тільки державний мультиплекс, це одне, якщо ж все-таки в нас в середньому 6-7 частотних присвоєнь буде по Україні, то скільки буде відведено на DVBT, скільки буде відведено на DVBH, на мобільний прийом, скільки на телебачення високої чіткості? Добре було б, коли б це вже було сказано і більш менш розставлено. Що от там три мультиплекси під DVBT; два мультиплекси під те ж DVBT, але платні канали; мобільне телебачення, наприклад, буде теж платним, телебачення високої чіткості теж буде платним. Тому що без бізнесу розвиватися цифрове телебачення не може. Ми все звикли безкоштовно. Але завжди так не буває. Тому соціальний пакет чи універсальна послуга має бути на час перехідного періоду безкоштовною і до неї має бути забезпечений доступ усім. Але те, що люди можуть оплачувати, повинно йти на платній основі. Тоді буде інтерес. Наступне питання: хто буде фінансувати впровадження. Сьогодні надіються на державу. Але як держава виділяє гроші на розвиток телебачення, ми всі чудово знаємо. Особливо концерн РРТ знає, тому що їм не оплачують навіть аналогове телебачення. А ми налаштовуємося на цифрове. І хто буде будувати мережі. Але найцікавіше – а хто буде оплачувати роботу цифрових передавачів в перехідний період? На сьогоднішній день, мабуть, тільки «Українські цифрові телемережі» оплачують роботу трьох чи чотирьох каналів. Решта транслюється безкоштовно. Навіть великі канали, такі як «Інтер», «1+1» – відмовляються оплачувати. Ну, набудуємо ми сьогодні тисячу передавачів в Концерні РРТ за бюджетні гроші і заставимо їх транслювати. А платити за це ніхто не буде. Тому ми повинні, перш за все, вирішити всі питання. Якщо не буде комплексного підходу до цієї проблеми, ми зробимо знову крайніми Концерн РРТ та інших, хто на своїй шкірі відчує впровадження цифрового телебачення. А для Національної комісії НКРЗ дуже важливо – хто ж буде користувачем частотного ресурсу? Адже рік тому видані ліцензії на цифрове мовлення. Одна компанія, мабуть, тільки отримала, той самий оператор телекомунікацій, оформив дозвіл на експлуатацію, оплачує за користування радіочастотним ресурсом. А інші? Вони вважають – частота наша, користуємося ми, але ми не користувачі і платити не будемо. Тому для НКРЗ, яка несе відповідальність по закону за це, для нас дуже важливо, щоб був зразу на цьому етапі визначений користувач радіочастотного ресурсу. Хто буде оплачувати користування? Яке цифрове телебачення ми все-таки хочемо будувати? Сьогодні є різні ідеї. Є DVBT, є DVBT з можливістю мобільного прийому, з фіксованим прийомом і так далі. Державна програма пропонує DVBT з можливістю мобільного прийому. Такого в Європі поки що ніхто не впроваджував. Можливо, ми будемо перші. Але знов виникає питання: хто це теж буде оплачувати? Томку, якщо ми до цього часу не визначилися з цим питанням, навіть і починати не треба. Тому що де-факто розвивається одне телебачення, а ми плануємо інше. Щодо покриття зон. Мабуть, дуже розумно придумано, що Україна поділена на зони за частотним планом. В, мабуть, досить гарна робота була виконана науковцями, усіма, до цього причетними. Але як їх покривати? Одразу кожну зону мультиплексом на 100% чи все-таки починати з великих телецентрів і поступово доводячи це до 2015 року. Це має дуже важливе значення. І де його починати. Прикордонних районів, великих міст чи у всіх можливих місцях. Сьогоднішня програма, написана у плані Національної ради, пропонує з прикордонних, депресивних районів. А хто оплачуватиме роботу передавачів прикордонних районів? Телекомпаніям це нецікаво. Якщо хтось буде надавати благодійну допомогу – будь ласка. Тільки покажіть, хто це буде робити. З моєї точки зору, телебачення потрібно розвивати в усіх можливих місцях, де можна прорахувати частоти і не обов’язково на 100% покриття на першому етапі до виключення аналогового. І ще мене цікавить питання як радіоінженера: якої потужності передавачі встановлювати. В деяких країнах взагалі прийнято законодавчо, що всі передавачі з однієї точки повинні працювати з однаковою потужністю. А телекомпанії повинні змагатися в ефірі тільки своєю творчістю, а не кіловатами, децибелами. Це дуже важливі питання національної політики, зокрема, для Національної ради. Особливо у перехідний період, коли працюватимуть і аналогові передавачі, і цифрові. І останнє. Нещодавно, у травні, пройшла Міжнародна координація частот прикордонних районів Західної України. І для України було скоординовано частотні присвоєння по одному-дві у кожній зоні –з вертикальною поляризацією у дециметрових хвилях. Це ж прямо вбивство для Концерну РРТ і усіх операторів. Що вся мережа працює з горизонтальною поляризацією, всі передавальні центри – з горизонтальною поляризацією, а ми все перевертаємо навпаки. Наші сусіди поляки, скажімо, нічого подібного не роблять. Нормально розвивають горизонтальну поляризацію і координують потужності в десять разів вищі, ніж Україна. Тому вони в наш частотний ресурс, на нашу територію своїми передавачами заходять дуже далеко, а ми своє випромінювання закінчуємо на кордоні. Сказати, що є паритет у цьому питанні – не можна. Вважаю, що для Мінтрансзв’язку це питання державної політики: захист інформаційного простору нашої держави. Тож, не зрозуміла економічна, технічна і будь-яка доцільність такого переходу.

Відсутній vic

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 3084
  • Рейтинг: +38/-5
Цифрове мовлення!
« Відповідь #2 : 09:09:31, 28 Серпень 2007 »
ВІДБУВСЯ ТЕНДЕР НА ВВЕДЕННЯ СТАНДАРТУ DVB-T В КИЇВСЬКІЙ ТА ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ
На засіданні тендерного комітету Концерну РРТ, яке відбулося 2 серпня 2007 року, визначено переможця тендеру на введення стандарту DVB-T в Київській та Житомирській областях. Переможець отримав право закупівлі послуги з освоєння нової технології синхронного наземного цифрового мовлення за стандартом DVB-T з формуванням пакетів телевізійних програм та введення їх в експлуатацію. Участь у торгах взяло 5 компаній. Коментуючи підсумки тендера, віце-президент Концерну РРТ Олександр Півнюк відзначив високий професійний рівень усіх претендентів, які представили ґрунтовну технічну документацію. Завдяки міжнародній конференції, яка відбулася напередодні в Одесі, нинішній конкурс набув міжнародного розголосу. Тендерним комітетом було докладно розглянуто всі заявки, враховано зниження ціни на виконання робіт під час торгів. Разом з тим, оцінювання претендентів відбулося по таких критеріях, як гарантійний термін, можливість проведення сервісного обслуговування і подальшого технічного супроводження. При визначенні переможця оцінювався досвід роботи у напрямі впровадження цифрового мовлення. Учасники торгів і всі присутні відзначили прозорість проведення тендеру. Наступним етапом, згідно умов тендеру, стане укладення угоди з переможцем і офіційне його оприлюднення. Сума, виділена на будівництво сегменту синхронної зони, має експериментальний характер. Адже подібна робота виконується в Україні вперше. Але, на думку учасників проекту, права на помилку в даному експерименті немає. Адже він визначає шляхи подальшої розбудови цифрового мовлення в Україні. Тому проведенню тендеру передувала велика підготовча робота, до якої було залучено Одеський науково-дослідний інститут радіо і телебачення. Саме технічне завдання пройшло велику кількість обговорень за участі фахівців Національної академії зв’язку, Державного університету інформаційних і комерційних технологій, Державного Центру радіочастот та інших установ. – З побудовою цього першого сегменту у 17-18 зонах, які дозволять закрити цифровим мовленням територію від Борисполя до Житомира, у тому числі, звичайно, й Київ,– сказав О. Півнюк, – ми очікуємо надалі більш впевнено розбудовувати мережу. Цей досвід знадобиться для уточнення розробки самої стратегії впровадження цифрового телебачення, знаходження вірних системних рішень.

Відсутній Oleh_Y

  • Користувач
  • **
  • Повідомлень: 89
  • Рейтинг: +16/-7
Цифрове мовлення!
« Відповідь #3 : 15:55:36, 28 Серпень 2007 »
Тенденція інтенсивної консолідації усіх дрібних операторів, останнім часом, яскраво простежується на ринку кабельного телебачення в Україні: столична компанія "Воля-Кабель" не приховує намірів впродовж найближчих п’яти років здобути статус національного кабельного оператора, об’єднавши регіональні мережі (можливо, під власним брендом), які напередодні цього поступово скуповуватимуться.
Такий розвиток подій, з точки зору Всеукраїнської асоціації операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж (ВАОКТТМ), свідчить про неминучий початок процесу монополізації ринку, що гостро суперечить одразу 3 нормам Закону України "Про телебачення і радіомовлення", а саме: політиці держпротекціонізму щодо національного виробника; держобмеженням стосовно встановлення одноособового контролю над телерадіоорганізаціями зі сторони ФПГ; забороні будь-якій фізичній або юридичній особі керувати понад 35% від загального обсягу відповідного територіального телерадіоінформаційного простору. І це неабияк повинно хвилювати такі структури, як Нацрада з питань телебачення і радіомовлення та Антимонопольний комітет.

Тим часом, з’явилась інформація, що вітчизняний ринок повинен бути готовий і до візиту могутнього іноземного гіганта –– голландський телекомунікаційний холдинг UPC (володіє "кабельними активами" у Польщі, Румунії та країнах Зх.Європи) бере участь у перемовинах з приводу купівлі 100-тисячного пакету абонентів одного з найбільших кабельних операторів Дніпропетровська –– ФАЛЬСТАП/СДС за орієнтовною ціною у $20 млн. Не виключено, що цей холдінг вестиме переговори і з "Волею", про котру днями поповзли чутки щодо майбутнього продажу. Втім, у самій "Воля-кабель" ці чутки спростовують, говорячи, що для продажу компанії її власником Sigma Bleyzer ще не настав час.

До речі, вартість національного кабельно-телевізійного бізнесу обчислюється за європейською формулою: місячну абонентську плату, яка в Україні залежно від регіону становить $3-6, потрібно помножити на 12 (річний трансляційний цикл) і на 3 роки окупності вкладених коштів. Отже, один український абонент коштує від $108 до $216 (для порівняння польський абонент оцінюється у $350-550), а відповідно за середнього оператора, котрий обслуговує 10,000-50,000 абонентів, потрібно викласти від $1,080 000-5,400 000 до $2,160 000-10,800 000.

Заходьте, будь ласка, але двері зачинені

Публічний інвестиційний потенціал українського ринку спостерігається крізь позитивну динаміку платоспроможного попиту на послуги кабельного телебачення: впродовж 2006р., за інформацією Держкомстату, доходи усіх кабельних операторів в Україні становили –– 540 млн. грн. А сума середнього прибутку кабельної компанії в розрахунку на одного абонента (ARPU) cкладає –– $4-6.

Прихований інвестиційний потенціал знаходиться серед 50-85% некабелізованого населення, більшість якого мешкає у автономних одноповерхових спорудах, і собівартість будівництва мереж до них, порівняно із прокладанням кабелю в урбанізованих містах-мільйонниках, зростає у десятки разів.

"В Україні необхідно збудувати кабельні мережі, щонайменше для 6,5 млн. житлових будинків, а це вимагає $200-300 млн. Модернізація старих мереж коштуватиме ще додаткових $100 млн. Таких фінансових ресурсів у вітчизняних операторів, звичайно, немає. Тому доводиться сподіватись винятково на ін’єкцію зарубіжного капіталу", –– вважає керівник Спілки кабельних операторів України –– Олександр Ляхов.

Втім, голова ВАОКТТМ –– Юрій Лабунський продовжує акцентувати на відсутності в країні сприятливої й комфортної інвестатмосфери, зокрема галузь відзначається надмірною регульованістю. Різноманітні аспекти діяльності операторів КТБ в Україні контролюють одразу 7 структур: Нацрада з питань телерадіомовлення, Укрчастотнагляд, Кабінет Міністрів, Антимонопольний комітет, Державний комітет зв’язку, Державна Податкова Адміністрація і Контрольно-Ревізійне Управління.

Першою була і першою залишається

У 2000р. міжнародний фонд спільного інвестування Ukrainian Growth Fund в особі американської інвестиційної компанії Sigma Bleyzer (заснованої вихідцями з України) на базі двох проблематичних київських операторів –– Київтелемонтаж та ІнтерВідеоКиїв, в реєстрі кожного з яких було по 200,000 абонентів, створили нову структуру –– Воля-Кабель. Поки що єдина в цей час мережа із зарубіжними інвестиціями нараховує 1200 чоловік персоналу та пишається щорічним фінансовим оборотом на рівні понад $10 млн.

Кабельні мережі групи компаній Воля, на думку ВАОКТТМ, охоплюють понад 700,000 столичних абонентів і безперечно вважаються монополістами на ринку послуг кабельного телебачення Києва із часткою –– 75-80% та абсолютним лідером в загальнонаціональному масштабі із часткою –– 23%. Офіційно, компанії належать: львівська мережа –– Львів-КТБ і оператор в Алчевську –– Піраміда. Неофіційно, Sigma Bleyzer опосередковано володіє кабельними мережами у Харкові, Черкасах, Севастополі, Одесі, Запоріжжі та Житомирі. Натомість, представники Воля-Кабель стверджують про наявність лише 400 000 абонентів у Києві (36% ринку) і не оприлюднюють інформації стосовно кількості абонентів в інших містах країни.

TV ХХІ століття

Через 5-6 років в Україні практично не залишиться операторів кабельного телебачення. На зміну застарілим аналоговим кабельним мережам прийде не лише супутникове телебачення (у 2006р. в Україні було продано 400,000 комплектів сателітарного обладнання за ціною одного –– 700 грн. і загальний обсяг ринку сягнув 280 млн. грн.), але й лавина новітніх цифрових технологій.

Величезної популярності набуває у світі дешева безпровідна технологія передачі цифрового відеосигналу високої якості –– Wi-Max, котру в Україні уже почала розгортати компанія Українські новітні технології. Державний оператор фіксованого зв’язку Укртелеком і приватні інтернет-провайдери поширюють ще одну передову технологію –– DSL (digital subscriber line), яка здатна передавати відеозображення шляхом звичайних проводів для стаціонарних телефонів.

Гідними конкурентами кабельних телемереж намагаються стати і два потужні оператори мобільного зв’язку –– МТС і Київстар, що активно впроваджують послугу –– Mobile TV та розпочали підготовку до розгортання ефірної мережі третього покоління (3G).

На офіційному державному рівні в межах "Плану розвитку телерадіоінформаційного простору України" та відповідно до вимог міжнародної угоди "Женева-2006" уже виконується програма запровадження ефірного цифрового телебачення до 2015 року.

Хоча, за словами голови правління ЗАТ Українська цифрова телемережа –– Віктора Гайворонського, цифрове телебачення буде надзвичайно дорогим задоволенням для українців: вартість оснащення 81 цифрової зони передавальними комплексами –– $121,5 млн., а на придбання сеттобоксів (спеціальних пристроїв для трансформації телесигналу) доведеться витратити $716 млн.

Загалом, для всеохоплюючого покриття країни цифровим телебаченням потрібно –– $837,5 млн., які зможуть окупитись не раніше, аніж через 6-8 років. На даному етапі реалістичним виглядає фінансування із державного бюджету лише початкового періоду створення цифрового ТБ –– проведення науково-дослідних робіт на суму $2 млн.

Коментар фахівця:

Роман Хімич, експерт Netton Consulting Group

"Організація цифрового телерадіомовлення в Україні супроводжуватиметься низкою майже нездоланних бар’єрів. По-перше, Україна залишається державою бідняків, і переважна більшість населення не зможе собі дозволити придбання за $30-40 найелементарніших сеттобоксів, які можна підключати до аналогових телевізорів.

По-друге, надія, опора і основні годувальники ринку телерадіомовлення –– телеканали із загальнонаціональним ефірним покриттям –– без ентузіазму сприймають цифрове телебачення. Для них поява у перспективі ще 20-30 каналів означатиме посилення "ерозії" глядацької аудиторії, що викликатиме зниження рейтингу та вартості ефірної реклами, а відповідно, і прибутків у сучасних лідерів ринку".

Довідково:

Загальна кількість абонентів кабельного телебачення в Україні складає:

2,5-2,7 млн. (згідно інформації Державного комітету статистики);
4,6 млн. (згідно звіту Національної ради з питань телебачення і радіомовлення);
7 млн. (згідно досліджень операторів ринку).
Лише 10% усіх абонентів кабельного телебачення в Україні підключені до широкосмугових мереж і не більше 5% користується повним сервісним комплексом з використанням зворотного каналу –– Інтернет, цифрові пакети, домашнє відео і т.д.

Послуги кабельного телебачення в Україні надають від 300-400 до 700-800 операторів, з яких 20% –– середні та великі кабельні мережі, що обслуговують від 10,000 до 500, 000 абонентів.

Рівень проникнення кабельного телебачення в Україні становить близько 15%, зокрема із 17 млн. усіх житлових будинків:

2,6 млн. –– підключені до кабельної мережі;
4,6 млн. –– розташовані у зоні обслуговування кабельних мереж;
6,5 млн. –– пристосовані для прокладання кабельних мереж;
Структура ринку за компаніями:

23% –– Воля-Кабель (м. Київ)
6% –– Фальстап (Дніпропетровськ), ЛКТ (Луганськ), Надія (Донецьк), Візит (Кременчуг), НПО "ІТ" (Київ), Рікона (Кривий Ріг), КТВ+ (Дніпродзерджинськ), Пошук (Полтава), Сана-Плюс (Одеса), ГОК (Комсомольськ), TGS (Черкаси)
5% –– Фора (Харків), Девком (Севастополь), Чорне Море (Одеса)
4% –– МКТВ (Миколаїв), Сателіт (Полтава), КТС (Запоріжжя), Елан і Реноме (Одеса), Квант (Південноукраїнськ), Телебойман (Львів)
50% –– Інші
Структура пакетів кабельного телебачення в Україні:

40% –– дешеві "соціальні" пакети
36% –– середні "базові" пакети
24% –– дорогі "преміум" пакети
Структура прийому телевізійного сигналу в Україні:

40% –– кімнатні та індивідуальні ефірні антени
23% –– кабельне телебачення
22% –– колективні антени
15% –– супутникове (сателітарне) телебачення


Джрело: http://epravda.com.ua/news/2007/8/14/56256.htm

 

Прошивка для Openbox S1 PVR, S2HD, S2HD Mini і S2HD+ mini PVR

Автор bodyanРозділ S1 PVR, S2HD PVR, S2 Mini HD, S3 Mini HD

Відповідей: 69
Переглядів: 23894
Остання відповідь 18:09:31, 19 Липень 2017
від bodyan
Свіжі прошивки для Skybox F3, Skybox F5, Skybox M3

Автор bodyanРозділ Skybox

Відповідей: 0
Переглядів: 3652
Остання відповідь 20:32:12, 29 Березень 2013
від bodyan
Свіжі прошивки для Amiko MicroHD, MicroHD SE, MiniHD, MiniHD SE

Автор bodyanРозділ Amiko

Відповідей: 14
Переглядів: 7291
Остання відповідь 19:04:28, 19 Березень 2015
від Сергей Котя
[UFS 912] DuckBA - Barry allen для Kathrein UFS 912

Автор bodyanРозділ Enigma2 / TitanNit / Neutrino

Відповідей: 1
Переглядів: 2898
Остання відповідь 10:30:17, 03 Листопад 2011
від bodyan
[DM 800HD PVR] Іміджі для SIM 1.0 (ssl #69, ssl #70, ssl #72 )

Автор OgirokРозділ Іміджі Dreambox

Відповідей: 24
Переглядів: 13155
Остання відповідь 14:08:53, 23 Червень 2014
від bodyan