Автор Тема: "Нічого не залишається, як стартувати зі стиснення MPEG-  (Прочитано 3167 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Відсутній vic

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 2981
  • Рейтинг: +38/-5
Віце-президент Концерну РРТ: "Нічого не залишається, як стартувати зі стиснення MPEG-4
Олександр ПІВНЮК, віце-президент Концерну РРТ:

– Люди, спроможні придбати плазмові телевізори, будуть спроможні і поставити супутникову антену, тюнер, тобто сет-топ-бокс високої чіткості і приймати супутникове телебачення. Але ми не знаємо, що буде у 2012 році. Нам треба робити поступальні кроки. Бо у конкурентній погоні технологій ми не повинні повторювати шлях того, хто попереду. Радше йти на крок-два вперед. Хтось аргументує свою позицію на користь MPEG-2 тим, що Європа почала з них. Так, ми спізнилися. І щоб не плестися тепер у хвості, нічого не залишається, як стартувати зі стиснення MPEG-4. Це – телебачення високої чіткості. Туди можна інші інтерактивні властивості закласти. Прикладом такого змагання технологій є космонавтика. В СРСР запустили першого космонавта на навколоземну орбіту. Американці запізнилися. То вони одразу здійснили програму польоту людини на місяць «Аполон». Хоча Леонід Леонов був готовий до цього теж. Але Радянський Союз відповів запуском орбітальних станцій «Салют», «Мир». Людина вперше вийшла у відкритий космос. Американці зробили «Скайл», але це був повтор. Прилад була громіздким і «провалився». Прийшло усвідомлення того, що повторюючи кроки конкурента, мимоволі тупцюєш на місці. І вони зробили наступний крок – багаторазове використання орбітальних станцій. СРСР, а далі Росія вже не повторювали багаторазове використання. Вони запустили «Буран» - не пілотовану автоматичну станцію. Відпрацьовувалася робота модулів. Так сучасні технології стикуються між собою, забезпечуючи спільний поступальний рух вперед. Це ж має проявлятися у розвитку сучасного телебачення. Є MPEG-2, значить треба орієнтуватися на MPEG-4. Бо не сьогодні завтра Європа перейде на більш сучасну технологію. І ці тюнери будуть скинуті нам за копійки. Ми їх наберемо, переживаючи за пресловутих «бабусь», які не в змозі купити перехідник. Держава їм придбає MPEG-2, а невдовзі знову буде вимушена думати, як забезпечити несплатоспроможне населення тюнерами MPEG-4. Але, як відомо, державна скарбниця – не доїльна корова, з якої можна тягнути до безкінечності. Тобто, є такі технічні аспекти, які треба робити зараз і рухатися далі у цьому напрямі.

Надіємося, що всі відповідальні організації, у тому числі, Національна рада, зрозуміють, що треба піти цим шляхом. Зокрема, проводячи експеримент у 17-й та 18-й зонах, тендер на який нещодавно виграло НВП «Квант-Ефір». Це допоможе нам отримати відповідні частоти. І ми побудуємо цей транспорт. КРРТ не претендуємо на те, що поставить туди якісь телевізійні програми. Для цього є Нацрада. Але дайте нам побудувати цей транспорт. Допоможіть його створити. А що кататиметься у цьому транспорті – візки, які називаються телебаченням стандартної чіткості, чи великі рефрижератори з можливостями високої чіткості – це вже залежить від Національної ради, телерадіокомпаній, їхньої економки, спроможності створювати відповідний продукт. А ми відповідаємо, повторюю, за «транспорт», за доведення відеосигналу до населення, до приймачів. Зробимо це – потім не будемо переживати, прийде слідом MPEG-7 чи MPEG-21 і так далі. Головне забезпечити процес, як у комп’ютерах, відповідними програмами. А далі все працюватиме. Ми впевнені, що сет-топ-бокси будуть дешевшати. І вже дешевшають. Років 8 назад цифрове телебачення із супутника мали можливість приймати лише дуже заможні люди. Бо сет-топ-бокс коштував 400-500 доларів. Зараз – 60. Тобто, у 10 разів менше! Нині в деяких країнах половина населення дивиться телебачення через супутник. І що буде далі – можна лише являти. Одне зрозуміло – тупцювати не можна на місці.

У нас в Україні існуватиме 40 телевізійних каналів, які вестимуть мовлення через супутник. Питають, а що ж тоді показувати, коли буде така кількість каналів? Адже, наприклад, MPEG-4 забезпечує трансляцію на одному частотному каналі до 10 телепрограм. Якщо, скажімо в Києві буде 10 частотних присвоєнь, 10 на 10 – це 100 програм. Що можна давати? Я скажу так – це той стратегічний резерв, який дає нам цифрове телебачення. Це поле діяльності для телекомпаній – створення різноманітних «нішевих» каналів. Спорт, мода, наука і техніка тощо. Тобто, створюватиметься спеціалізація. Мусимо відійти від такої, як зараз, політичної завантаженості. Телебачення носитиме, так би мовити, гносеологічний характер. Тобто, нестиме інформацію для розвитку людини. Може здатися, що ми повітряні замки будуємо. Ні, це – реальне майбутнє. І ці питання вирішувати Національній раді – як скерувати процес, щоб було цікаве різноманітне наповнення. А не як зараз – ціла рота телекомпаній-близнюків, які оказують одне й те ж – попса, новини, кіно і все це розбавлено рекламою.

Відсутній vic

  • Ветеран
  • *****
  • Повідомлень: 2981
  • Рейтинг: +38/-5
ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ НАЦРАДИ ЮРІЙ ПЛАКСЮК ПООБІЦЯВ АКТИВІЗАЦІЮ РОБОТИ В НАПРЯМІ ЦИФРОВОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ У ВЕРЕСНІ

22 серпня у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення відбувся брифінг, на якому розглядалися поточні питання діяльності Нацради. Інформацією про поточну роботу журналістам надав заступник Голови Нацради Юрій Плаксюк. Йшлося про фінансову співпрацю між Нацрадою, УДЦР, НКРЗ, Держказначейством по формуванню нового кошторису. На запитання, чи стосується його створення роботи щодо впровадження цифрового телебачення, Ю.Плаксюк відповів, що кошторис стосується багатьох сторін діяльності Нацради, зокрема, цифрового та аналогового телебачення. Доповідач поскаржився, на недостатню ініціативу щодо ліцензійної роботи виявляють обласні телерадіоорганізації. Він відзначив, що ініціатором у цьому процесі має виступати регіональна телерадіокомпанія. Саме вона звертається до Нацради від імені регіону. Нацрада ж, у свою чергу, прийматиме відповідне рішення.

Серед сьогоднішніх рішень Нацради – позитивні рішення щодо надання ліцензії на супутникове мовлення телеканалу «ММЦ-СТБ» та «Слов’янскому каналу».

Також на брифінгу Ю. Плаксюк торкнувся питання конверсії, яке сьогодні направлене на розширення цивільного мовлення; проінформував про конкурс «Телетріумф» та розцінки на виборчу політрекламу.

На запитання нашого кореспондента щодо паузи, яка затягнулася, з прийняттям Державної програми впровадження цифрового телебачення, Юрій Плаксюк сказав, що сьогодні всі сторони прекрасно розуміють, що якщо вони не домовляться, нічого не відбуватиметься. А наступний рік взагалі має бути визначальним у цьому питанні. Важливо поетапно розподілити свої дії і чітко визначитися. Ряд телекомпаній, – відзначив Юрій Плаксюк, – хочуть самостійно впроваджувати цифрове мовлення. Однак, відповідне обладнання не купують, тому що, за його словами, немає для цього частотного ресурсу. Юрій Плаксюк сказав, що програма, запропонована Міністерством транспорту та зв’язку носить протокольний характер і пообіцяв, що у вересні робота у напрямі впровадження цифрового телебачення значно активізується. Буде прийнято ряд конкретних документів.

 

Все про нуль-модемний кабель(вирішення проблем,пов"язаних з ним)

Автор Ігор ГорбусьРозділ F-300, X-8x0, F-500, X-5х0

Відповідей: 54
Переглядів: 24540
Остання відповідь 18:55:33, 07 Липня 2011
від slavon
Notebooki / Laptopy 15,6" :: Lenovo - IBM :: B575 E2-2000/4GB/500/DVD-RW HD7340

Автор ОстапРозділ Куплю - Продам

Відповідей: 5
Переглядів: 2542
Остання відповідь 11:01:32, 20 Березня 2014
від april
Open 820 не запам"ятовує більше 1-ї позиції.

Автор sasha19722201Розділ F-300, X-8x0, F-500, X-5х0

Відповідей: 5
Переглядів: 2249
Остання відповідь 10:42:59, 29 Січня 2009
від sasha19722201
Нарощення пам"яті ДБокс2

Автор AvenirРозділ DBox-2

Відповідей: 50
Переглядів: 13252
Остання відповідь 17:16:26, 26 Листопада 2011
від Astronomy
Продам планшет 7" 16GB дешево

Автор stepan_kvРозділ Куплю - Продам

Відповідей: 1
Переглядів: 1867
Остання відповідь 20:32:40, 14 Травня 2016
від stepan_kv